У кожного з нас одна єдина Батьківщина. Перш за все, це те місце, де ми народилися і виросли, яке ні раз і не двічі ми проміряли своїми ногами. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити неможна, як неможна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене такою Батьківщиною є моя рідна Україна.Я дуже люблю свою країну попри те, що може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірше умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників.На тлі історії наша країна ще досить молода, тому її майбутнє повністю в руках наших сучасників та наступних поколінь. Якою ми зробимо нашу Батьківщину, такою вона і буде. Я вважаю, що зараз ніхто не має морального права кидати Україну напризволяще і тікати кудись за кордон. Адже там ми все одно нікому не потрібні і наше життя буде залежати лише від нас самих. А ось рідній Україні зараз дуже потрібні наші сили і наші знання, бо поставити її на ноги зможемо тільки ми. На мій погляд, той, хто іде з країни, зраджує своїх предків і позбавляє своїх нащадків справжньої Батьківщини. Вони напризволяще залишають могили своїх рідних і, ніби соромлячись свого походження, перш за все, намагаються втекти самі від себе.Українці – це не тільки велика і могутня нація, це одна величезна гостинна родина. А у будь-якій родині добробут та гарні відносини будуть лише тоді, коли кожен буде відданим своїй справи, справі на благо інших. Родина для мене – найсвятіше слово на землі, а мати родини для мене – це Україна. Я дуже люблю свою рідну Україну і все своє життя буду боротися за своє щастя на рідній землі і за щастя своїх співвітчизників. Я впевнений – труднощі мене не злякають.Я щасливий від того, що народився і живу саме в Україні. Я люблю рідну землю за її неосяжні, красиві і безмежні простори. Вийдеш в поле, і очі не можеш відірвати від справжнього моря зрілого жита, яке стоїть, наче непідступні стіни. Увійдеш в це жито, і ти майже ховаєшся серед його колосків. І тільки синє небо стає твоїм дороговказом. Така краса милує і заворожує мою душу.У нашій країні найрозумніші у світі люди, багата земля і достатньо невитрачених ресурсів. Я один з українців, я громадянин України. Я тут народився, тут пройшло моє дитинство, тут я виховаю своїх дітей і зроблю для своєї країни все, що від мене буде залежати.<span>Я впевнений, що українська держава – могутня і миролюбна країна. Ми зможемо мужніти і рости разом з нею. Я щиро вірю в найкраще. А сьогодні я учень і повинен вчитися, щоб у майбутньому принести Україні якомога більше користі.</span>
Ось настала весна! (що зробила? настала, це присудок, часть мови дієслово, настала що? весна член речення подлежайшєє, частина мови іменник). Співають пташки, тече водопад! (пташки ща роблять? співають член речення присудок, частина мови дієслово, співає хто пташки подлежайшєє частина мови іменник.) тече водопад теж саме. розцвітають ароматні квіточки.(що роблять? розцвітають ч.п присудок частина мови дієслово, розцвітає що? квіточки ч.п подлежайшєє частина мови. Всі зустрічають весну! (все що роблять? зустрічають теж саме що і у всіх інших, зустрічають що? весну ч.п полежайшєє частина мови іменник, зустрічає хто все доповнення частина мови займенник. все!!!)))
Н.в п'ятдесят сорок чотири
Р.в. п'ятдесяти сорока чотирьох
Д.в. п'ятдесятьом сорока чотирьом
Зн.в. п'ятдесят сорок чотири
О.в. п'ятдесятьма сорока чотирма
М.в. (у) п'ятдесяти (на) сорока чотирьох
Н.в. тисяча шістсот п'ятдесят сім
Р.в. тисяча шістсот п'ятдесяти семи
Д.в. тисяча шістсот п'ятдесяти семи
Зн.в. тисяча шістсот п'ятдесят сім
О.в. тисяча шістсот п'ятдесятьма сімома
М.в. (на) тисяча шістсот п'ятдесяти семи
Про творчість Тараса Григоровича Шевченка говорити складно, а розповідати - довго. Складно, тому що Великий Кобзар – найвидатніший український письменник та поет. Довго, тому що за своє відносно коротке життя йому вдалося написати стільки просто неймовірних творів! Я спробую згадати найпопулярніші твори Шевченка та мої найулюбленіші.
По-перше, все розпочалося з «Кобзаря» - збірки творів Шевченка, яка вийшла в світ у 1840 році. Кожен з 40 віршів збірки – справжній шедевр літератури: образи, теми, художні засоби – влучні, цікаві, мелодійні. Мова Кобзаря – вишукана, літературна, але при цьому народна, зрозуміла всім.По-перше, все розпочалося з «Кобзаря» - збірки творів Шевченка, яка вийшла в світ у 1840 році. Кожен з 40 віршів збірки – справжній шедевр літератури: образи, теми, художні засоби – влучні, цікаві, мелодійні. Мова Кобзаря – вишукана, літературна, але при цьому народна, зрозуміла всім.
«Реве та стогне Дніпр широкий …» - мій найулюбленіший вірш. Завдяки різноманітних словам та приголосним авторові вдається перенести читача на схили української річки, бурхливої, живої. Мимоволі тобі стає страшно – ніби ти воюєш з річкою, яка хоче вийти з берегів.
Неймовірно сильним є твір «Сон» - поету сниться, як він літає над всією Російською імперією та дивиться на несправедливість. Бачить нещасних кріпаків, в’язнів Сибіру, голодну удову, солдатів. Автор описує сучасних йому господарів життя – багатіїв, чиновників, царську родину. За цей правдивий опис тогочасної ситуації Тарас Григорович був відправлений на заслання.
«Стоїть в селі Суботові…» - вірш, де видно авторське ставлення до підписання Березневих статей Б.Хмельницького з Московським царством. Суботів – село, де жив гетьман. На думку Шевченка, після війни з Польщею (1648-1654) Б. Хмельницький підписав угоду з Москвою, визнавши її владу над країною. Практично, від однієї неволі українці перейшли в іншу. «Стоїть в селі Суботові домовина України…»
Загальна творчість великого поета нараховує дуже багато творів, кожен з яких є унікальний!
<span>
</span>
<span>
</span>
