Серед багатьох моїх подруг найближчою я вважаю Віку. Вона моя однокласниця. Але ми зустрічаємося з нею не тільки в школі. Адже ми з Вікою дружимо вже вже три роки!
Ми з подругою разом відвідуємо басейн, ходимо гуляти. Часто ми ходимо в гості одна до одної. Разом ми дивимося кіно.
Навіть, якщо ми порізно сидимо по домівках, ми з Вікою часто переписуємося в Інтернеті або розмовляємо по телефону. Ми пересилаємо одна одній кумедні малюнки або записи улюблених пісень.
Моя найкраща подруга на півроку старша від мене. Вона височенька, тоненька. Ії довге волосся має темно-русявий колір, а великі очі — зеленого кольору. З Вікою ніколи не буває сумно. Вона повна нових ідей та повсякчас вигадує нові заняття та розваги для нас обох.
Також моя подруга належить до таких рідкісних людей, які ніколи не похнюплюють носа. Вона весела та бадьора у будь-який ситуації. І своїм друзям Віка теж не дасть сидіти сумними та похмурими. Якщо у неї чи в мене з'являється якась проблема, Віка відразу прагне її вирішити. Найчастіше їй це вдається напрочуд швидко, а все тому, що вона не втрачає спокою та врівноваженості.
Я дуже поважаю Віку за всі гарні риси її характеру. І теж намагаюся бути для неї доброю подругою.
У кожному приміщенні повинен бути вогнегасник.
Рано вранці ми з бабусею пішли у садочок збирати яблука.
На моїй роботі провели перерозподіл праці робітників.
Вчора був мій день народження. Як я його чекав! Це моє улюблене свято. Подарунки, святковий пиріг. Я запросив своїх друзів з класу — Сашка, Олега, Андрійка і Оленку. Вони подарували мені чудові книжки, олівці, конструктор.
<span>Мама приготувала величезний пиріг, і, коли всі гості сіли за стіл, ми запалили святкові свічки. Як чудово було! Ми грали в "слова", в лото, розгадували загадки. Переможець отримував приз — цукерку або яблуко. Потім збирали роботів, машинки з нового конструктора. І не помітили, як за вікном стало темніти. Ми з татом провели всіх моїх друзів додому. Заснув я дуже щасливий. Найкращий подарунок зробили мені батьки — свято дня народження. </span>
<span>Текст песни
Юлия Альбах - Небо над нами<span>Сто путей в сто дорог.
Сто надежд любви промчалось мимо.
Как же ты одинок.
Так скажи мне мой любимый.
Не молчи, я хочу услышать голос твой, а мы?
Мы с тобой згорим невольно.
Выше нас ведь только небо.
Раскажи мне это - жизнь планета, жизнь планета.
Небо над нами, кружиться над головаими.
Я же всё знала, когда к тебе возвращалась.
Небо над нами, кружиться над головами.
Я же всё знала, когда к тебе возвращалась .
Сто тревог в сто дорог
Сто ответов лжи, там нет нас милый.
Почему так жесток?
Мир который мы творили.
Ну давай, возьмём билет обратно,
Где душа, так парила сладко сладко.
И на белых тех страницах.
Мы напишем снова - наши судьбы, наши лица.
Небо над нами, кружиться над головаими.
Я же всё знала, когда к тебе возвращалась.
Небо над нами, кружиться над головами.
Я же всё знала ,когда к тебе возвращалась .</span></span>
