Ліс... Як красиво і затишно в лісі у будь-яку пору року. Скільки прекрасного і корисного можна побачити у ньому. Але найголовнішою принадою лісу є те, що він багатий на дари. Наприклад, як тільки приходить літо, у лісі починають достигати суниці. Солодкі, червоні і дуже корисні ягідки, з яких можна зварити дуже смачне варення. А ще вони є лікувальними. Навіть їхні листочки можна зривати і засушувати, а взимку ласувати смачним і корисним для здоровя чаєм. А от в серпні, достигає ще одна смачна ягода - ожина.
А от восени, усі люди ідуть по такі дари лісу, як гриби. І опеньки, і маслята, і лисички, і ще багато-багато інших грибів можна знайти в наших лісах. А ліщина? Вона також є дарунком лісу. Та крім їстівних дарів, у лісі можна назбирати багато лікарських рослин, які стають у пригоді в будь-яку пору року. А ще, квіти, скільки прекрасних і незвичайних квітів зацвітає у лісі весною чи літом. А дерева, вони також є дарами, адже дерева використовують для виготовлення меблів, паперу і ще для багатьох інших цілей. Одним словом можна сказати, що ліс - це суцільні дари.
Земля – це наш рідний дім. Тому зв’язок людини з природою, безумовно, особливий. На цій землі зросли наші прадіди й діди, батьки, брати та сестри. Це наше багатство, яке століттями оберігали й боронили. Тоді розуміли, що на любов земля обов’язково відповість взаємністю. Та за вікном двадцять перше століття – час нанотехнологій і кам’яних джунглів. З приходом таких змін у природі втратилася певна рівновага. Людина відчула себе хазяїном, паном і навіть володарем Всесвіту. Вона знає, що добре, а що погано. Проте не все так просто. На порозі стала екологічна катастрофа. Забруднення водойм, вирубка лісів, викиди токсичних речовин у повітря – це найменший перелік проблем, які з року в рік накривають Землю. Безвідповідальність людей вражає. Вона вже призвела до Чорнобильської катастрофи. А що далі? Скалічена земля, скалічені долі. Куди не глянь – занедбані села, вирубки, болота на місцях, де колись протікали могутні ріки. Все змінилося. Люди поступово перетворюються в роботів. Усі живуть за принципом: моя хата з краю. Аби тільки не чіпали. А свою байдужість перед природою пояснюють постійною зайнятістю. Прикро, що обурюються тільки тоді, коли змінити нічого не можна, коли вже край. Але невже не видно, як природа просить про допомогу? Вона хоче дарувати нам свою любов, ніжність, тепло. Вона хоче знову усміхатися на повні груди і не відкашлювати шкідливі речовини. Невже потрібно знищити, щоб потім знову довелося відроджувати? Треба почати зміни з себе, з кожного. Варто переглянути своє ставлення до матінки-землі, бо іншого такого шансу вона нам не дасть.
<span>Білі [б’ і л’ і] - 4 б., 4 зв., 2 скл.
Звукова модель: = 0 = 0
Квітує [к в’ і т у й е] - 6 б, 7 зв., 3 скл.
Звукова модель (схема): - = 0 - 0 = 0</span>
Ответ:
Помилку допущено у 4 : здійснювати перевірку
Объяснение:
