У кожної людини-свій талант.Хтось чудово малює,хтось-співає,а хтось красиво складає вірші.Та усі ж розвивають свої уміння?На жаль,ні.Я вважаю,що свої таланти потрібно розвивати.Ось,наприклад,моя подруга,що дуже полюбляю писати пісні.Якось на уроці до неї прийшла муза,та вона написала чудову пісню,що зробили гімном нашой школи.Чому ж іноді люди не використовують миті для того,щоб записати свої думки?Нізащо не потрібно спиняти свої думки,адже хто знає-можливо людина напише якийсь чудовий вірш,який принесе йому популярність.Якщо не використовувати усі можливості,то можна і талант свій "зарити у землю".Так що не спиняйте думок крилатих,любі друзі!
P.S. Не совсем твір-роздум,только с его елементами,но хоть что-то :)
Знання це інформація яка засвоюється.
Знання це ключ до всіх дверей світу
Знання це наземний скарб людства
Білі -білі вуста хризантем наче від анемії
залишають печать на плечі і мовчать наче тать
у сирій веремії хандри та плачів Єремії
<span>коси осені навколо ший обів’ються як змії </span>
<span>і не зважать на рівень ай кью вподобання чи стать
</span>
Жила на світі господарка, вона була дуже працьовита. Але її діти не цінували її праці і гнівалися над нею. Вона цього не могла терпіти і тому їй було дуже важко. І ось одного дня вона вирішила покинути цю роботу. Тоді діти зрозуміли наскільки важлива її праця , адже треба було, щось їсти, щоб одяг був попраний і попрасований , в хаті поприбирано , а діти не могли цього всього робити їм було важко. І тоді вони пішли і попросили в неї пробачення пообіцяли , що більше не будуть над нею глузуватися. Але вона їм не повірила і не захотіла працювати в них і тоді вони зрозуміли, що вони втратили.
Підпишись на мій канал Kosmo Nastya(YouTube)
Пам'ятаю я як віддала останні зошити своїй подрузі. А сама залишилась без нічого. Звісно вчителька мне похвалила, але сказала, що не завжди можна ділитися. Через декілька днів ситуація повторилась. За це я отримала "кол". Мама мене насварила, але як я їй розказала, що я поділилась, вибачилась, і похвалила. Ситуація повторилась, тільки на цей раз в мне не залишилось зошитів. А моя подруга ( имя ) віддала мені свої зошити. Мені стало та не комфортно. Але подруга наполягала.
- Бери, ти мені 2 рази віддала зошити, я тобі "віддзеркалю"
Недаремно говорять, що люди як дзеркало.
