ПІДКРЕСЛИТИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ, (1)«Без верби й калини немає України»,-так говорить образне народне слово.
(2)Росте калина в тінистих лісах, в гаях і дібровах, на схилах, на узліссях і лісових галявинах. (3) Дуже часто поряд з іншими деревами. (4) Садять калину біля хат як символ надійного життєвого опертя, родинного благополуччя й достатку. (5) Калина коло хати - здавна найперша і найзначніша ознака оселі українця. (6) У наших пращурів існував гарний звичай. Біля щойно зведеної оселі на примітному місці в першу чергу висаджувати калину. (7) І поки посадять інші дерева в саду, кущі калини вже розростаються , милуючи зір білим цвітом навесні й рубіновими кетягами ягід восени. (8)На зиму ж червоні кетяги калини вставляють поміж віконних рам - їхнє світло і зігріває, і радує. (9) Рубінові плоди калини, за народними уявленнями, здавна символізували мужність людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами. (10) До того ж насіння її схоже на серце. (11) У народі живуть легенди про сміливих дівчат, які заводили в непрохідні хащі загони завойовників Батия, прирікаючи їх на загибель. (12) Калина - це символ рідної землі, отчого краю, батькової хати. (13)У розлуці з цими неоціненними вартостями ми згадуємо калину і вона співпереживає разом з нами. (14) Калина - це той символ, що і пам’ять людську береже, нагадуючи про милі краї, символ безсмертя невіддільний від життя (За А.Кондратюком
Триста вісімдесят п*ять книжок, одинадцятитомний словник, на шістдесятому поверсі (в цьому не впевнена чи правильно), у двадцять першому столітті, трьохсотлітровий акваріум, тримільйонне місто, двохкімнатна квартира, двісті п*ятдесят три депутати, п*ятиенний робочий день тиждень.
Радіють молодій обнові берези, клени, явори (Л. Дмитерко). 2. І цвіт, і грім, і дощ, і град — я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко). 3. Приємно тягати копиці по стогу й ходити навколо стогів по насінні (О. Довженко). 4. Високий, чистий дзвін передвіщав мені радість і втіху — косовицю (О. Довженко). 5. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї... (Т. Шевченко). 6. І голову йому змила, і ноги умила, і в сорочці тонкій білій за стіл посадила, годувала, напувала, положила спати у кімнаті і тихенько вийшла з батиком з хати (Т. Шевченко).