Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.
Настала осінь прийшов час збирати великий урожай! ми прийшли і почали з картоплі і вже через 3 дні ми викопали всю картоплю. після того ми почали збирати овочі назбирали горох, фасолю, огірки, помідори,моркву,буряк,цибулю.після цюго город став пустий більше нічого там не росло, а бабуся планувала що посадити на наступний рік.
Хто влітку не ледарює, той взимку біди не чує.
Осінь сумна, а весело жити.
Землі кланяйся низько- до хліба будеш близько.
Добре роби, добре й буде.
Комусь ніяково, а мені однаково.Гірко ковтати, та шкода вертати.
«Яку ви любите найбільше мову?» І всі відповідали: «Ту, що нею співала рідна мати колискову». (Д. Білоус)."Дай зірку, дай..."-дитя мале белькоче
Объяснение:
Напевно, кожному із нас подобається спостерігати, як тече вода, горить вогонь і…пливуть у небі хмари. Ці маленькі пухкі клаптики щоразу змушують відволіктись хоч на хвилину й підняти голову догори. Повіє легенький вітерець і на блакитному тлі з’являються вони – легкі, білосніжні, кумедні. Пливуть собі хмаринки, мов хвильки. Коли я була малою, то думала, що це солодка вата, яка грається зі мною, утворюючи різні образи тваринок. А на що схожі хмари? Здається, звичайна собі хмаринка, такі собі елементи з водяної пари. Та якщо добре придивитися, то можна побачити і дракона, і африканського слоника, і корабель з повітряними вітрилами, які несуть його у незвідані світи. Вони ніби розірвані шматочки чогось великого, таємничого. І не можуть уже поєднатися, зустрітися. А ми так і не дізнаємось, що то було з самого початку. Хмаринки завжди вісники гарної погоди. Адже, як відомо, що після похмурої погоди обов’язково вигляне яскраве сонечко. А коли настане зима, то хмарки струсять свої білосніжні мішечки і навколо полетять білі мухи. Вкриють вони дахи будинків, ліси, поля, галявини. Тому хмари мають дуже важливу роль як основа вологи в природі. Влітку захищають від пекучого сонця, а взимку – від переохолодженння.
