Моя сестра: твір з елементами опису зовнішності
<span>У мене є старша сестра. Кличуть її Настею.
Вона з дитинства захоплюється шиттям і вишиванням. Багато років Настя
ходила в різні кружки, а рік назад записалася на курси кройки й шиття.
Викладачі хвалять її, адже вона дуже швидко домоглася високих
результатів. Удома вона ніколи не сидить без справи. Обов’язково
що-небудь кроїть, строчить, вишиває. Настя шиє вбрання й собі, і мені, і
мамі, і подругам. Настя дуже акуратна у своїй роботі: у неї все лежить
на своїх місцях, вона ніколи не поспішає щось зробити, не подумавши.
Тому, коли вона не може знайти потрібний шматок тканини або голку або в
неї виходить щось не так, Настя невдоволено зітхає, смішно морщить
гарний ледве кирпатий носик або закушує нижню губу. Вона не кричить і не
злиться, тому що по натурі дуже спокійний і добрий людин
</span><span>Коли ж Настя
залишається задоволена виконаною роботою, вона кличе всіх домашніх
розділити з нею радість від її нового виробу. При цьому ока в неї
іскряться, сонячна й радісна посмішка розцвітає на злегка втомленій
особі. У рухах її прослизає трепетна ніжність, начебто вона доторкається
до дитини. І це не дивно. Сестра говорить, що для того, щоб річ вийшла
дійсно гарної, у неї треба вкласти часточку душі</span><span>Я люблю спостерігати за
своєю сестрою, коли про на працює. Вона стає такий зосереджен і
одухотвореної, адже вона не просто шиє чергове плаття, а творить,
вкладаючи в роботу свою душу</span>
У мене є подруга, її завут Марина, він дуже добра, і скромна. У неї чудовий характер. У неї карі очі. Темно-каштанове волосся, чудова усмішка, ми з нею любимо повеселитися.
Одного разу я катався-лася на велосипеді із моєю однокласницею.Все було добре ми розповідали один одному історії.Але раптом я навштохнулася на камінь і упала мені допомогла (імя однокласниці).Я навіть не сподівався -лася Цей вчинок мене вразив найбільше адже у нас з нею були погані стосунки .Але тепер ми друзі не розлий вода
