Рига - Н.в.
Риги - Р.в.
Ризі - Д.в.
Ригу - З.в.
Ригою - О.в.
На Ризі - М.в.
Н.в. - К.в.
Антарктида - Н.в.
Антарктиди - Р.в.
Антарктиді - Д.в.
Антарктиду - З.в.
Антарктидою - О.в.
На Антарктиді - М.в.
Антарктидо - К.в.
Барселона - Н.в.
Барселони - Р.в.
Барселоні - Д.в.
Барселону - З.в.
Барселоною - О.в.
На барселоні - М.в.
Барселоно - К.в.
Мімоза - Н.в.
Мімози - Р.в.
Мімозі - Д.в.
Мімозу - З.в.
Мімозою - О.в.
На мімозі - М.в.
Мімозо - К.в.
Екзамен - Н.в.
Екзамену - Р.в.
Екзамену - Д.в.
Екзамен - З.в.
Екзаменом - О.в.
На екзамені - М.в.
Екзамене - К.в.
На мою думку суперечка з дорослими людьми це погано.Взагалi суперечка може виявитися марною тратою твого часу.Сваритися не обов'язково, якщо можна спокiйно вирiшити проблему суперечки.Для початку потрiбно вирiшити конфлiкт. Взагалi розв'язкiв конфлiкту дуже багато.Перший це ухилення вiд конфлiкту.Коли ти не намагався розв'язати проблему.Другий спосiб поступка або пристосування.Цей спосiб це коли одна сторона вимушено або добровiльно робить те, що вирiшать iншi.Так може виграти лише один iз учасникiв конфлiкту.Третiй спосiб -це суперництво.Цей спосiб такий, що треба нав'язувати власну точку зору будь-яким чином.Цим, методом ви будете думати лише про себе, не зважаючи на iнтереси iнших людей.
Четвертий спосiб спiвробiтництво.В цьому способi ви мусите обговорити проблему i зрозумiти причини виникнення суперечки.П'ятий спосiб-це умiння домовлятися.В цьому способi ви можете досягнути порозумiння, яке буде досягнуте шляхом поступок з обох сторiн.Я вважаю не потрiбно сваритися нi з ким, але якщо ви посварилися намагайтесь розв'язати суперечку.
Слово звисають перенести можно так - зви-сають
У Києві на площі перед Софійським собором – гірка із сірих гранітних брил, на якій напис: «Богдан Хмельницький. 1888». На вершині гірки – бронзовий кінь, раптово зупинений вершником у момент стрімкого руху. Навіть у житті не часто помітиш таку мить. – здибленого розпашілого скакуна. А тут усе в бронзі до найменших деталей. І так правдиво, що ніби чуєш іржання коня, удар копит об камінь, окрик вершника. Ця скульптура,
Здається, завжди стояла на площі, де 23 грудня 1648 року кияни зустрічали Богдана й очолюване ним козацьке військо після перемоги під Пилявцями. Однак народжувався монумент у муках і непорозуміннях.
Автор шедевра — видатний скульптор XIX століття, білорус за походженням, Михайло Микешин. На запрошення вчених — ініціаторів спорудження монумента, він прибув з Петербурга й почав працювати над проектом, враховуючи побажання знавців української старовини. Історик Володимир Антонович знайомив Мике-шина з різними портретами Богдана Хмельницького, зразками військового одягу, зброї того часу. Кінь мав бути саме такий, на якому їздив Хмельницький: витривалий, маневрений, безвідмовний у битві і відданий своєму господареві. За розпорядженням козачого генерала коней приводили для моделювання в майстерню скульптора.
Проект був схвалений Київським ініціативним комітетом, але уряд відмовився не тільки покрити заплановані витрати, а й виділити з державної казни бронзу на монумент.
Та ніщо не могло зупинити Микешина й ініціаторів цієї патріотичної справи. Спорудження пам’ятника Богданові Хмельницькому стало всенародною справою. У січні 1870 року розпочали добровільний збір коштів. Жертвували найбідніші — селяни, ремісники, солдати, робітники, службовці. Але зібраних коштів було замало.
Задля зменшення витрат скульптор відмовився від супровідних композицій на постаменті. Бронзу одержали з переробленого металобрухту, який діставали з великими труднощами. Та влада постійно ставила перепони: Микешина виселили з будинку, за доносами наклали арешт на майно. Але і в таких складних умовах митець продовжував самовіддано працювати.
Через три роки скульптуру нарешті відлили. Це був довершений мистецький твір. Допомогли скульптору в таких скрутних умовах не лише його талант, а й наполегливість та сила волі. Він черпав натхнення не з нагород і титулів, а з власного переконання в необхідності розпочатої справи.
Встановлення пам’ятника розтягнулося на вісім років. Були проблеми з його перевезенням з Петербурга до Києва, збереженням, пошуком місця встановлення. І все ж настав довгоочікуваний день. На Софійській площі віднині височів пам’ятник Богданові Хмельницькому. Не запросили на відкриття тільки його творця Михайла Микешина: так чиновники поквиталися зі славетним митцем.
