1. Вправний мисливець
2. Лис пробирається на базар
3. Зустріч із собаками
4. У діжці з фарбою
5. Страшний синій звір
6. Царювання лиса
7. Помста звірів
Гадаєш ти мене образив, коли бандерівцем назвав?
Скажу тобі на це одразу –
Я ним не був!
Тепер вже став!
Сприймаю це, як нагороду!
Звання, присвоєне за те,
Що сином став свого народу, ......
Любові почуття святе!
Люблю безмежно рідний край,
Цю чарівну, магічну мову,
Дарований Всевишнім рай,
Красу дівочу чорноброву.
Люблю за щедрість і за спів,
Шалені ночі солов’їні,
Коли бракує навіть слів,
Освідчитися Україні!
А ти мене за цю любов
Оскаженіло ненавидиш.
Не я до тебе!
Ти прийшов, На мою землю і тут гидиш!
Іди подальше від гріха,
Моє терпіння не безмежне.
Нехай святиться у віках
<span>В борні здобута НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!</span>
Одного літнього ранку Митько і Андрій вирішили прогулятися до галявини. Коли вони йшли, то побачили соловейка який ходив по землі, вони надійшли до нього, але він не полетів, хлопчики задумались чому він їх не налякався. А потім побачили, що у нього зламане крило. Їм стало жалісно на душі і вони забрали соловейка з собою додому. Коли прийшли,то перевязали йому крило. також годували його, доглядали і через місяць вирішили зняти повязку. Це для них був дуже важливий момент, але на щастя його крило загоїлось і хлопчики дуже раділи. Наступного ранку вони бачили цього соволейка, но він вже літав. Митько і Андрійко відчули після цієї пригоди якусь радісь на серці. Вони потім збодували годівничку і прикріпили на дерево поблизу галявини.
Повість тимчасових років або Несторова літопис
Гроші
всемогутні, шалені,
приходять, радують, змінюють,
можуть здіїснитись твої мрії.