Вхо-ди-ти, вно-си-ти, вла-зи-ти, від-шу-ка-ти, від-нес-ти, від-ко-си-ти,
від-пи-са-ти, від-ми-ти, від-ліз-ти, від-слід-ку-ва-ти
Уявімо собі часи, коли ще не існувало міст, країн, а людство було лише жменькою племен, розкиданих по безкраїх просторах землі. Це було за дохристиянських часів, коли наші пращури були язичниками. Тоді одним з найголовніших божеств уважалася жінка-мати — берегиня роду. Згодом на простори України прийшло християнство, але про берегиню роду не забули.
У сучасній Україні ведеться чимала робота по збереженню культурної спадщини. І багато стало відомо саме про матір-берегиню. Дійсно, існував культ берегині роду: їй приносили жертви, улаштовували на її честь гучні свята, Пізніше берегиню стали ототожнювати з найстаршою жінкою в сім’ї, тією, що боронила від усіх нещасть своїх дітей аж до четвертого коліна.
Кожна українка має в собі таємницю життя, таємницю роду. Якщо зазирнути в жіночі очі, чомусь стає зрозумілим: світлий образ матері-берегині повинен був виникнути саме на цій землі. Наші бабусі й матусі — то найсправжнісінькі берегині для нас, малих. Так було завжди, так буде завжди.
Хоча я і життєрадісна людина, але вже скоро закінчую школу, в якій провчився майже 11 років. Усі вони відклалися у моїй пам'яті. Я ніколи не думав про школу поганого - усі роки навчання були добрі, веселі, життєрадісні. В мене немає жодної краплі образи ні на кого, хоча і були деякі неприємні ситуації та суперечки. Я сумую за школою, бо вже не буде тих рідних однокласників, улюблених вчителів, які хоч і не завжди гарно ставилися до учнів, але завжди були чесні із ними. Я хочу ще раз пройти цей шлях, а не залишати його вже через декілька місяців. Хочу знову відчути усі ті емоції, які наповнювали мої легені кожний день, проведений в школі.
Сумую я лиш через одне - скоро вже закінчиться моя історія у школі, і нічого не можна буде вдіяти.
Сине небо, три квитки теплый день дуже смишно святий ангел
<span>=о-о=о</span> --о--о