Бертольд: виступає в тексті як уособлення зла, злий, підступний, користується даром поета на користь собі, здатний кохати, віддав би все заради графства і замка
Поет: добрий, здатний кохати, використовує свій дар на користь людям, ввічливий, для нього немає більшого багатства, ніж поле, річки, сонце, небо.
Персоніфікація: «місто дихає у степи», «все насторожене», «Україна заслухалась і не спить».
Порівняння: "вечір, мов казка", "казка, як вечір",
Повтори: "Трішки туману і трішки інею", "за тополями, за огорожами", "все запорошене, все насторожене".
Метафора "неба льодинку холодну — на шлях"…