НАША МОВА
<span>Мова наша, мова — </span>
<span>Мова кольорова, </span>
<span>В ній гроза травнева </span>
Й тиша вечорова.
<span>Мова наша, мова — </span>
<span>Літ минулих повість, </span>
<span>Вічно юна мудрість, </span>
Сива наша совість.
<span>Я без тебе, мово, </span>
<span>Без зерна полова, </span>
<span>Соняшник без сонця, </span>
Без птахів діброва.
<span>Як вогонь у серці </span>
<span>Я несу в майбутнє </span>
<span>Невгасиму мову, </span>
Слово незабутнє.
<span>Ю. Рибчинський</span>
Який рік народження не знаю, але йому точно 20 років
У повісті "Климко" мене найбільше вразила сміливість та рішучість Климка. Не дивлячись на свій юний вік, хлопець допомагав усім знайомим чим міг, бо розумів, що настали нелегкі часи. Найбільше мене вразила його мужність самому вирушити у довгу подорож за сіллю. Климко самостійно подолав довгий шлях для того, щоб принести додому сіль. Мене це вражає, адже хлопець не побоявся сам вирушити у подорож, щоб допомогти іншим