-Петро!
-Що тато?
-Це ти взяв мїй портфель?
-Так, тату, це я.
-Я не дозволяю тобі його брати,тому що це моя річ і ти можеш її зіпсувати.
-Пробач,тато.Я більше так не буду.
-Тут що подряпина?Петро!!
-Ой,пробач,я не хотів.Я лише брав його до школи, а хлопці відібрали.
-Більше так не роби.
-Добре.
Найважче писати, бо потрібно дотримуватися орфографії та правил писемності. Говорити теж важко, якщо думати про те, що ти говориш і чи доречно це. Читати завжди цікаво, хіба якщо це не складна технічна література, читати мабуть найлегше. Слухати теж важко, якщо обсяг великий, і все це необхідно запам'ятати. Тому найлегше напевно читати.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/2473395#readmore
П`ять десятих, півтори години, двійко учнів, два учні, двоє учнів.
На мою думку,щоб усі українці були однією сім"єю,траба найперше і найголовніше любити,і шанувати своїх батьків,рідну Батьківщину,-нашу Україну і любити своїх ближніх,ніколи і нікому не робити кривди.Бо любов і віра нас об"єднує.
Кожному з нас слід бути добрим і чуйним,щоб уміти прощати і співчувати одним одномую.І тільки тоді усі українці стануть однією великою сім"єю,для якої не буде байдужа доля іншого і в цілому України.
Недарма народна мудрість каже:"За рідний край життя віддай".