Прикметники:казкова,ласкаве зимове,прекрасні,лапатий,чудова
Ласуючи запашними й барвистими дарами літа, не забудь про непримітною на вигляд, але такої корисної ягоді, як агрус. Це справжнє джерело корисних речовин. Звичайно ж, герой однойменного оповідання Чехова дещо перебільшував, ототожнюючи щастя з наявністю у себе в саду агрусу
К,ч,ць+-ськ(ий),-ств(о)=-цьк(ий),-цтв(о)
г,ж,з +-ськ(ий),-ств(о)=-зьк(ий),-зтв(о)
х,ш,с +-ськ(ий),-ств(о)=-ськ(ий),-ств(о)
Дрогобицький, ризький, запорізький, волноваський, кременчуцький, кавказький, сиваський, гаазький, гадяцький, калуський, паризький, чумацький, гігантський, ятраньський, парубоцький, чеський, братський, острозький, лейпцизький, золотоноський, убозтво, боягузтво, юнацтво, ткацтво, пророцтво, волоство(тут не уверенна), птаство, узбецький, викладацький.
Називний відмінок-поле;
Родовий відмінок-поля;
Давальний відмінок-полю;
Знахідний відмінок-поля;
Орудний відмінок-полем;
Місцевий відмінок-на(у) полі;
Кличний відмінок-поле!
Ответ:
Мова – це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.Українська мовна традиція сягає докняжих далеких часів.Наша українська мова – це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.Сьогодні нашій державній мові потрібні не тільки відповідні законодавчі акти, але й наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість.Поет схвильовано писав про державну мову України:Вона, як зоря пурпурова, Що сяє з небесних висот. І там, де звучить рідна мова, Живе український народ.