<span>Г) Вкрилась темна земля зіллям-рястом дрібним;все кориться мені, мов цариці.</span>
Щасливий я, бо українець, бо народився і живу на чудовій мальовничій землі – в славній Україні. Батьківщина для мене, як і для кожного з нас – це рідний край, де живе моя родина, де я живу і навчаюся, де яскраво світить сонце, і привітно всміхаються люди. Батьківщина – це земля моїх пращурів. Батьківщина – це рідний дім, де на мене чекають завжди з любов’ю і надією, до якого я завжди буду повертатися, де б я не мандрував у світі.
Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, до стежки, по якій бігав босоніж, до мудрості народної казки. Адже сила життя в мудрості народній.
Батьківщина – це все, що мене оточує: і небо, і зорі, і поля; люди і друзі, які зі мною в радості чи в смутку; це те, що підтримує у час негоди, дає сили здолати труднощі.
[лисиц´а] [-о|-о|=о] 6б.,6зв.,3скл.
гол.<span>[и,и,а]
приг.</span>[л,с,ц´<span>]
дзв.</span>[л]<span>
глуха</span>[с,ц´<span>]
</span>[кружл´айут´] [--о|--о|<span>=о=] 9б.,9зв.,3скл.
</span>гол.[у,а,у]
приг.[к,р,ж,л´,й,т´]
дзв.[р,ж,л´,й]
глуха[к,т´]
-------------------------------------НАЙГАРНIША МАМА------------------------------------------------------------Випало совеня iз гнiзда та й повзе лiсом.Побачили птахи малого- некрасивого.Питають дивуючись:-Хто ти такий,,-Я-совеня- вiдповiдаэ.-Я випало з гнiзда.не вмiю ще лiтати.Я шукаю маму.-Хто ж твоя мама,-питаэ соловей.-Моя мама-Сова.-гордр вiдповiдаэСовеня.-Яка ж вона.-питаэ Дятел.-Моя мама найгарнiша.-Розкажи яка вона.-питаэ Дрiзд.-Унеiголова.вуха. й очi такi.як у мене -вiдповiдаэ Совеня.-Ха-ха-ха!-зареготали Соловей.Дятел i Дрiзд.-Та ти ж потвора.Виходить й твоя мати така потвора.-Неправда!- закричало Совеня.-Мама в мене найгорнiша.Почула крик Сова .прилетiла. взяла Совеня за лапку й повела до рiдного гнiзда.
КухтА<span> – мелкий снег , скапливающийся на ветвях деревьев.</span>
