Жила была белочка.По утрам она искала орешки ,а по вечером пряталась в своем дупле.Вот уж наступит зима ,а орешков то раз два и обчелся.Надо что-то думать.Решила Белочка пойти к людям.Прибежала на ближайшую ферму.Дверь была открыта.Белочка медленно,но верно вошла в здание.Здесь не было ни орехов ,ни деревьев.Она решилась пройтись по коридору.В конце коридора была приоткрыта дверь,она вошла.За столом сидела женщина лет 30-ти ,державшая в руках кружку с горячим чаем.Белочка медленно подкралась к столу,как вдруг что-то ее схватило за шею.Это был человек.Мужчина лет 40-ка взял ее в руки ,а дальше сам допишешь....
<span>джерело [ - o I - o I - o ] - 7б. , 6 зв., 3 скл.
дзвін [ - = o - ] - 5 б., 4 зв., 1 скл.
дзеркальце [ - o - I - o = I - o ] - 10б., 8 зв., 3 скл.</span>
Ответ:
1)До залізничної каси підійшов не молодий чоловік.
2)Досвідчена архітектура повернула замовнику проект не завершеним
3)Таємниця вічного життя не розкрита
4)На кухні брат залишив посуд не помитим
5)На мою думку,слідчі висунули,звинувачення не обгрунтованим
6)Людиною будти не легко
Объяснение:
Маленькі оленята весело гралися и не помічали нічого навкруги
Ганнуся сьогодні вперше в зоопарку побачила маленьких оленят і була в захваті
Орися багато читала про оленят, але ніколи не бачила їх на власні очі
<em>Наш рідний Львів - це казка, утілена в камінь чарівною силою майстрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. Після кількагодинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мислителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а й духовно наснажитися. У ту мить, коли довговічне каміння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка.</em><em>Площа Ринок вибудована ще в 14 столітті німецькими ремісниками характерним їм способом містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова, де посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу.</em><em>Опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки площу Ринок, а й увесь Львів, відчуваєш величезну конкуренцію людської енергії, накопичуваної тут століттями. Відлічивши вгору 408 сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем й охопити Львів кількома поглядами. Зору відкривається простора й багата панорама.</em><span><em>Повноправними господарями на Ринку від початку 19 століття є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керували долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й граціозні, є втіленням античної краси.</em></span><em>З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло пошани» на Ринку, до тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі, Чорна кам'яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських, Венеційська кам'яниця тощо.</em><em>Кожен здатен знайти у Львові свою вулицю, чи навіть кілька, де, хоч на мить, може відчути себе вічним. Кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще.</em><em> </em>
