1)На мою думку доброта і чуйність відіграє важливу роль у нашому житті .
2)Аргумент №1
3)Аргумент №2
Перший домашній улюбленець - мій собака Мухтар, якого я сам обрав і сам виховував. Перші друзі - сусідські діти, хлопці й дівчата різного віку. Перші сварки та розуміння, що люди бувають різні. Перші друзі, деяких з яких досі займають важливе місце у своєму житті. Перші поразки і перші здобутки. Перші розчарування і перші радощі. Перша музика, яка дуже сильно вплинула на формування мене, як особистості, і яка досі зі мною і підтримує мене у важкі хвилини.
<span>А як у дитинстві хочеться вчитися, я з нетерпінням чекав 1 вересня, аби почати вчитися у першому класі, бо вже з дитячого садка я знав про таке місце, як школа, де дітей навчають найрізноманітнішим речам і прагнув туди. І ні з чим не порівняти ці відчуття, які переповнювали мене на святі першого дзвоника, і через все життя я несу це прагнення до знань, до усіх нового, що мене оточує і сподіваюся ця цікавість не покине мене до самої смерті. </span><span>Коли я був маленьким, то завжди мріяв якнайскоріше вирости. Мені здавалося, у дорослих життя набагато цікавіше - вони можуть ходити, куди схочуть, вміють користуватися складними пристроями та керувати автомобілем, можуть самі обирати одяг, лягати спати коли вони самі захочуть, а не о 9 годині, дивитися телебачення досхочу... А батьки тільки посміхалися та казали не поспішати, і що вони віддали би багато, аби знову стати дітьми, і як шкода, що тоді я цього не розумів і якнайскоріше намагався вирости, аби стати дорослим, як і мої батьки.
</span>Дитинство накладає відбиток на все життя людини, бо саме в цей період формуються основні риси характеру та світобачення, здібності та таланти. І не в останню чергу від того як пройшло твоє дитинства залежить, чи зможеш ти добитися чогось у навколишньому світі, який незважаючи на всю свою красу є доволі жорстоким і невблаганним, і потребує від нас іноді напруження усіх наших сил, аби зробити щось важливе і величне.
<span>Я вдячний своїм батькам за те, що моє дитинство було щасливим. Я не був розпещеною дитиною, проте мав усе необхідне, а головне - їхню турботу та увагу. Вони з дитинства навчали мене самостійності, тому я завжди мав вибір, що мені робити, коли мені це робити та інше, і зараз я бачу наскільки це мені допомагає у моєму студентському житті. Я б хотів, щоб теплі почуття, які викликають дитячі спогади, допомагали нам долати труднощі дорослого життя.</span>
Не уклюжее охало и лентяйвнчностонущий
Я,звісно, як і більша частина людей, вважаю, що здоров"я треба берегти,а берегти його треба як слід,ще змалку. У деяких людей виникають такі запитання-відповіді:наприклад, навіщо мені ходити до лікаря, у мене ж нічого не болить,змалку всі діти миють руки тільки раз на день,беруть руки в рот запилені,але ж вони не можуть зрозуміть що це все мікроби, через цю пиль вони потрапляють до кишечника, та перетворюються у ще більше більше та більше кількість мікробів.Потім ці мікроби потрапляють до желудку та з"являється якась серйозна хвороба.Я вважаю,що так не треба, змалку і зовсім треба намагатися зовсім не хворіти.Для цього треба мити руки 4 рази на день,купатися,чистити зуби, щоб мікроби не потрапляли ні в якому разі до організму.Бережіть своЄ здоров"я змалку та будете здоровими усе своє життя!