Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш.
Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важливо намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змінити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не вибачилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з батьками?
Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна допомогти мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі високу оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання.
Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситуації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не прийшов на допомогу, посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю.
Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обрати професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходити повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь.
Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.
Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важливо намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змінити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не вибачилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з батьками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна допомогти мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі високу оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситуації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не прийшов на допомогу, посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обрати професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходити повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. <span>Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.</span>
Синтакси вивчає граматичну побудову словосполучень та речень в мові. Я розумію слова Максима Рильского-"Синтаксис-це душа мови" так:Синтаксис це справді душа мови.Тому що без граматики й правильності наша мова буде дуже не гарно звучати.Наприклад ви сказали речення:"Любить кошку Людмила".Це неправильно!Отже,давайте розмовляти правильно!
