Людина - це частина природи і вона повинна жити в єдності та гармної з нею. А Земля - це наша матінка, ми зобов'язані її шанувати, цінувати, берегти і любити. З сучасною цивілізацією негативний вплив на природу просто величезний. Людство вирубує ліси, вбиває тварини, забруднює повітря... Нам необхідно схаменутися і виправити свої помилки. Треба усвідомити, що кожна пляшка, покинута в лісі, кожний поліетиленовий пакет, ніби ненароком залишений при дорозі, кожна поїздка автомобіля, а тим більше, літака, чи ракети завдають шкоди природі. А це через деякий час повернеться бумерангом до нас самих...
Тож ми повинні навчитися цінувати ті багатства планети Землі, що залишились і відновлювати ті, що втратили. Обов'язок кожного з нас - зробити все, щоб Земля ніколи більше не зазнала лиха. Тоді ми досягнемо гармонії із природою
Різновидами метафори є персоніфікація
Скласти веселий діалог із власного життя пропоную так:
- Мамусю, в мене гарна новина!
- Яка ж, синку?
- Вчителька сказала, що за поведінкою я тепер не найгірший в класі.
- Нарешті, синку, ти взявся за розум та став сидіти на заняттях спокійно!
- Та ні, мамо! Просто в нашому класі з'явився новий хлопчик Артем, який ще більш непосидючий за мене! Тепір він - найгірший.
Ответ:
1)У рідний край,грозою вмитий, ведуть усі шляхи на світі. 2)Цвіте земля, задивлена в свободу. 3) У кожному жарті є добре прихована правда. 4) Вишневий цвіт, розбуджений весною, забуяв. 5) Прикрашена зимовим сріблом земля виблискувала. 6) Блищали зорі, освітлені місячним сяйвом. 7)Існують прекрасні дороги, націлені на перемоги. 8) Здобутий працею хліб м'якший від дарованого бублика. 9) Позиченими у сусіда кістки не розгризеш. 10) Роботу, відкладену на майбутнє, проклянуть нащадки.
Объяснение:
Вчителька диктувала на уроці, має бути правильно)
