На лаві хтось залишив розкладену барвисту парасольку. Вітер підхопив її і заніс у поле. А тим часом розпочався дощ - рясний і лив, як із відра. Маленькі звірята потрапили під зливу. Та ось вони побачили парасольку, що була схожа на гриб, барвиста. Звірята підбігли до парасольки і сховалися під нею. Причаїлися, зігрілися і спокійно насолоджувалися дощем. Ось так парасолька врятувала звірят від дощу.
Мого друга звати Зак. В нього незвичайне ім’я. В Україні такого імені й не зустріти, але в Америці це ім’я дуже популярне.
Я знаю Зака не так давно, а познайомились ми випадково. Можна сказати,
що це було дивне знайомство. Ми разом грали в одну online-гру, почали
переписуватись і спілкуватися в skype.
Заку 21 рік, проживає він в
Росії, у місті Краснодар, але дуже довгий час жив на території Америки і
тому вільно володіє англійською, німецькою, російською, французькою
мовами. Закінчив Кубанський Державний Університет, працює заступником
директора фірми A.E.Jewelry Company. Він часто буває в Україні, а саме в
Києві, де ми з ним і зустрічались.
По своїй натурі це сильна,
вольова, дуже оптимістична і життєрадісна людина, яка вміє ставити перед
собою цілі і досягати їх. Поєднання цих якостей і допомагає йому краще
розуміти і розбиратися в людях. Він з легкістю знаходить спільну мову з
абсолютно незнайомими йому людьми.
Найголовніше і найприємніше те,
що ця серйозна молода людина цінує і поважає звичайну людську дружбу, де
незважаючи на різницю у віці, він все одно залишається вірним другом,
який щиро переживає за мене, допомагає, якщо необхідна його допомога.
Зак зберігає мої таємниці і не думає про мене погано. Я сподіваюся, що він цінує мене так як і я його.
Він завжди терпляче слухає мене, вникає в те, що я говорю, із
задоволенням дивиться ті фільми, які я йому пораджу. У нас абсолютно
збігаються музичні смаки. За винятком лише того, що він не любить
поп-музику, а я іноді її слухаю.
А іноді він погано себе поводить,
безсоромно дуріє, придумує всякі дурниці. А буває, що він не знаходить
на мене часу, тому що багато працює. Коли він злий на мене, з ним краще
не сперечатися. Краще покірно погодитися, все одно не вийдеш переможцем,
але до кінця дня він мені все пробачає.
Мені хочеться, щоб така
дружба була вічною і віриться, що зараз з усіх думок в його голові є
одна маленька про мене, про друга, який пише про нього нариси, з лютою
ненавистю дивиться на нього під час сварки, а потім всеодно мириться. І
щоб не сталося, треба зауважити, що я дуже радий нашому знайомству і
нашій дружбі.
Щирому золоту не потрібна проба, а добрій людині — прикраси 172. Хоч ти дуже любиш гроші, будуть твої ноги босі (ІМФК, 29-3.
т. 8в).
173. Хоч у голові пусто, аби грошей густо (Ном.. 31).— Див. 2, голова.
174. Хто грошей не має, той пішки махає (Укр. пр., 1963, 295).
175. Xто грошей не має, той спокійно спить (Н. п.. Вол.).— Біл.: 1р., І, 79.
176. Хто гроші має, той всього придбав (Мал.. 212).
177. Хто гроші не рахув, того біда частує (Прип.. 85).
178. Хто мас гроші хмуриться, а хто це мас грошей журить ся, як обійтись без них (Прип.. 85).
179. Хто ИЄ береже грошей. ТОЙ їх не стоїть (Ном.. 193: Укр. пр.. 1936. 296).
186. Хто не мас грошей v кишені, мусить мати їх на язиці (Прип.. 85).
181. Хто не стоїть за грошом, той і шеляга не варт (Закр.. 218).
182. Хто розкидає гроші руками, ТОЙ буде шукати їх ногами (Прип.. 85).
183. Хто ся з грошима не рахує, гою біда частує (Фр.. 1. 2. У76).
184. Хто хоче гуляти, мусить гроші мати (ІМФЕ, 29 3. 140, 7).
185. Чим більше грошей мас. ТИМ більше плаче (Зак. пр., 78).
186. Чий кінь, того і гроші (Укр. пр.. 1963. 295).— Див. 1, кінь.
187. Чиї гроші, того п совість (ІМФЕ. 14-3, 211. 193).
188. Чого за гроні і не можна зробити? І бога за гроші можна купити (Чуб., 244; Укр. пр.. 1955. 26; 1963, 212).
189. Чого гроші не зроблять! (Укр. пр., 1963, 296).
190. Чоловік без грошей, як пташка без крил (Прип., 85).
191. Чоловік гроші збирає, а чорт мішок шиє (Н. п.. Вол.).— Біл.: Гр., 1, 483.
192. Чужі гроші не гріють (Фр., 1, 2, 476).
193. Щади гроші на чорний день (Вік живи, 19).
194. Що не доложиш очима, то доложиш грошима (ІМФЕ, 29-3, 135, 31).
195. Якби Хомі гроші, був би й він хороший, а нема — всяк мина (ІМФЕ, 8-К2, 27, 58, Яворн.; Укр. пр., 1963, 21; Н. ск., 1971, 48).
196. Як возьмеш уперед гроші, то робиш як дурно, а як заплатив уперед гроші, то наче й не платив (Укр. пр., 1963, 295).
197. Які гроші, такий і товар (Перем., 1854, 102).— Біл.: Рапап., 241.
198. Які гроші, такий крам, які халяви, такий пан (Прип., 85).
199. Як не будеш грошей шанувати, то не будеш їх мати (ІМФЕ, 29-3, 115, 7).
200. Як треба гроші дати, то так, як зуба рвати (Прип., 85).
201. Як чоловік має багато грошей, то менше розуму, а як менше грошей, то більше розуму (Там же).
Золото.
1. Блищиться, як злото, а всередині — болото (Фр., II, 1, 198: Прип., 144; Укр. пр., 1936. 312).
2. Від злота аж капає (Фр.. II, 1, 198).
3. Де треба — свисни та золотом блисни (Укр. пр.. 1963, 139).
4. До злота в кождого охота (Фр.. II, І, 198).
5. За злого не єден лізе в болото (Там же).
6. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно (Укр. /ір.. 1963. 293; Н. ск., 1971. \2).
7. Золота іглиця всюди пролізе (Фр., II, І, 208).
8. Золота швайка мур пробиває (Ільк.. 38; Ном.. 30; Укр. пр., 1936. 68; 1963, 136).
9. а) Золотий ключ до кождих дверей прийдеться (Ільк., 38; Фр., І, І. 209); б) Золотий ключик до кожних дверей придасться (Ном.,
