У кожної людини існує якась заповітна мрія, якась мета в житті, якийсь ідеал, до якого він прагне. Для всіх цей ідеал – свій власний. І засобу для його досягнення кожний вибирає сам. Хтось мріє про багатство, хтось про славу. Один прагне бути гарним, інший – сильним, третій – розумним. Для когось вищий життєвий ідеал – кар’єру, для когось – сім’я. Люди мріють стати акторами, музикантами, моделями, політиками, лікарями, хочуть зайнятися бізнесом або присвятити себе науці. Моя мрія пов‘язана з моїм майбутнім.
Для здійснення цієї мрії , я робитиму все можливе. Починаючи з дитинства, буду вчитися чогось нового, намагатися досягти своєї мети.
Нарешті до нас на гостину приийшла красуня осінь.На вулиці вже доволі прохолодно,а сонце світить не так яскраво.Листя дерев переливається яскравими кольорами,немовби художник розмалював усе чарівним пензликом.
Особливо заворожує прогулянка до осіннього лісу. Тут палає тиша,чутно тільки хрумкотіння опалого листя.Всі тварини готують собі зимові запаси,а птахи збираються відлетіти у теплі краї.
Осінь -чудова пора року,яка подобається і дорослим і дітям. Вона наче казка-заворожує і чарує.
<span>Біль українського народу ясно передано в віршах видатних поетів України. </span>
<span><span>Людська душа – павутинка, химерне плетиво, що рветься навіть від легесенького подиху вітерця… А ще – дорогоцінне полотно, витонченості якого подивується не одна вправна ткаля, зрештою, на цілому світі не знайти людини, яка б могла створити щось подібне. Усвідомлення цього спонукало не одного знаного або ж і зовсім невідомого мислителя задуматися над вічними та складними мотивами людського існування. Очевидно, саме тому маємо змогу читати і ці поетичні рядки, сплетені уявою, наснагою, переживаннями, вірою та любов’ю львів’янки Галини Матвієнко. Народилася Галина у Львові. Тут закінчила загальноосвітню середню школу № 82, а також дитячу музичну школу № 1 ім. А. Кос-Анатольського – опанувала гру на бандурі. Цього року Галина Матвієнко стала випускницею історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, а також – аспіранткою цього навчального закладу.</span></span>
ОПАЛЕ листя шурхотить під ногами.
"ПРОЧИТАНІ книжки кладіть окремо, будь ласка, "- просила біліотекар.
ЗМИТІ зливами дерева, якісь речі, частини будинків несла бурхлива річка все далі й далі.
<span>Наша земля ОСПІВАНА різними письменниками</span>