Одного разу у домi я побачив самого Дiда Мороза вiн був з великою бiлою бородою и я спитав у нього :Привит ,а ти читав мого листа тобi ?-Звiсно синку читав!Ти хочеш велику нову машинку !- Так дуже-дуже ,батьки менi цього не подарували та я чекав цього подарунку вiд тебе ,ти менi його подаруэш ? - Звiсно-Прямо зараз?-Звiсно ж нi !- а коли ? Завтра ти його побачиш пiд ялинкою,зачекай ще трiшки!-Гаразд! -Ну, тодi до побачення !-Прощавай!=)
В-(в)-приголосний, сонорний и(и)-голосний, д(д)-приголосний, дзвінкий, з(з)приголосний, дзвінкий, в(в)дивись1, о(о)-голосний, наголошений, н(н)-приголосний, сонорний, пом'якшений, твердий ю(й, у)- приголосний, ю(й, у) <em /><-, т(т)-приголосний, твердий, пом'якшений (видзвон'юют') 10 звуків, 11 букв
Ще змалку нас учили, що природа — це велике багатство і її треба берегти. Все це вірно. Але в останні століття природа все більше страждає. А винуватцем цього явища є людина. Так, саме від людини потрібно охороняти природу. І ось чому. Людина давно втручається в природні процеси — змінює рельєфні поверхні, створює штучні озера та русла річок, розводить одні види тварин і рослин, знищуючи при цьому інші, добуває корисні копалини. Але про наслідки мало хто замислюється. Взяти хоча б повітря. На перший погляд як воно може зникнути? Але питання в тому, яке воно стало. Забруднене творіннями людини — автомобілями, трубами фабрик і заводів. А брудне повітря вбиває наші легені. Те ж саме з водою: відходи виробництв, які потрапляюють у воду, отруюють все навколо — рослини, тварин і людей. Таким чином, тут буде доречне прислів’я, яка говорить, що людство «рубає гілку, на якій сидить». Тому найголовніша задача людини — не забруднювати воду, ліс, повітря. Одним словом, не шкодити природі, а допомагати їй. Потрібно всього лише почати з себе: загасити багаття після відпочинку на природі, прибрати за собою сміття, зробити годівниці для птахів взимку, не зривати рідкісні квіти, та й взагалі не зривати рослини без потреби. Подумайте над тим, яким стане життя навколо нас, якщо ми самі все знищимо.
В умовах тогочасного суспільства жінка не мала абсолютно ніяких прав. Звичайно О. Кобилянська не могла пройти попри цю тему. Якось вона написала у щоденнику: «Все, що я пишу, належить тільки українським жінкам» .
Ольга Кобилянська розпочала свій літературний шлях повістю «Людина» , у якій підняла актуальну і болісну на той час тему жіночої долі, поставила проблему емансипації жінки. Ця тема була близькою для письменниці, адже в її родині дівчаткам з дитячих років втовкмачували, що головною метою жінки є вдале заміжжя, що їй не треба вчитися, і вже зовсім не заохочувалась участь жінок у суспільному житті.
Та Ольга Кобилянська обрала інший шлях — вона стала однією з найосвіченіших жінок України, добре знала європейську культуру і своє життя присвятила літературній творчості. У її оповіданнях та повістях часто з'являються образи сильних та мужніх жінок, що кидають виклик оточенню, які незважаючи на засудження обирають свій життєвий шлях самостійно.
Проте не всім це вдавалося — життя було суворим до жінок, особливо до тих, хто насмілювався йти проти власної долі.
<span>Повість «Людина» є першою в українській літературі спробою розкрити проблему емансипації жінки. Твір присвячений приниженому становищу жінки в тодішньому галицькому суспільстві. Разом зі своєю героїнею Оленою Ляуфлер письменниця повстає проти традиційного трактування ролі жінки суспільством, де домінують чоловіки, проти насильного обмеження її інтересів трьома німецькими «K»: Kinder, Kirche, Küche (діти, церква, кухня) .(нравиться)? </span>
Ответ:
надо ,было читать и сам бы все раписал
проще скажу не знаю
