Мы с подругой договорились встретиться возле школы. Когда я пришла я не обнаружила её там. Я долго ждала,затем пошла к ней,там тоже не было ее. Думала вдруг пришла ко мне. Но у меня ее тоже не было. Я вернулась к школе и стала ждать. В итоге она пришла. И объяснила,что сначала она пришла ко мне, но там меня не было,затем пришла к себе где не обнаружила меня. А когда вернулась к школе там стояла я. Озябшая. Затем мы с ней вместе зашли в ближайшее кафе и выпили горячего чая.
Біля св. Софії. Як тут тихо, як одразу входиш у світ високого,— сама молиться душа... Могутні тучі каштанів безшелесно стоять на варті золотих верхів... Боже, яке щастя, що цей шедевр у нас є, що він нас єднає!
Софія — душа Києва, душа України. Ніде так, як тут, не почуваєш силу творчого генія, могутній поетичний дух нашого народу. Витвір справді бого-натхненний, як казали колись... І може, вища сила відвела в останню мить чорну руку руйнівника (Зі щоденника О. Гончара).
Звязок є досить обширним. Наше спілкування не може обійтися без комункацій. Є досить багато прикладів : розмова по телефону, переписка в контактах і безліч різних.Сучасна людина досить пристосувалась до різних ускладнень і обєднала ці речі. Тепер людству важко спілкуватись без мобільного телефону без інтернету без скайпу. Сучасна молодь дуже залежна від цього.А старші люди пристосовані до того. Також в сучасних комунікаціях зявились нові онлайн розваги якіу спілкувані обєднують мільйони людей різного віку. БУВ РАДИЙ ЧИМОСЬ ДОПОМОГТИ
Я вийшла надвір. Як гарно навкруги.Дерева покрилися інеєм.На снігу видно сліди мишки. Удалині було чути сміх дітей , які гралися в сніжки. Мені відразу захотілося зліпити сніговика. А ось мені на ніс впала сніжинка, а потім і на руки , і на волосся.Вони такі гарні. Кожна по своєму особлива.Мене зачарувала вся ця краса.
Алегорія, риторичне питання