Я сьогодні не прийду у школу, тому що моя мама захворіла.
моє життя наповнене різними сюрпризами.
їхній сад румянів червоними яблуками
<span> падають тепло і глухо яблукап в нашім саду
</span>мої рози милують око кожної людини яка проходидь повз них
його книга дуже легко читалася
її коси виблискували на сонці
сьогодні я змоїм татом ходили на риболовлю
сьогодні твій щясливий день
моя мама пече неперевершений періг
В нашей школе проходил конкурс под названием "Весёлые старты". Я конечно же в нём участвовал. Это очень весёлый и увлекательный конкурс. Каждый год он проходит в нашей школе на уроках физкультуры. Конкурс состоит из нескольких эстафет и физических упражнений, он проходит между параллельными классами. Для участии в этом спортивном соревновании надо хорошо бегать. Я с нетерпеньем жду этот конкурс из года в год и расчитаваю на выйгрыш нашей команды. В конце соревнования каждый участник получает коробку конфет, внезависимости от результатов. Выигровшей команде дают почётную грамоту на класс.
Щоб бути здоровим, треба займатись спортом. Я завжди полюбляю активні розваги. Користь здорового способу життя загальновідомо і ось уже довгі роки не підлягає сумнівам. Фізкультура і спорт дарують заряд бадьорості ,енергії та оптимізму. Навіть проста зарядки вранці укріплює імунітет. Спорт-надійний помічник у житті.
Серед.......понаставлені,понакривані,бочки меду... .Пий,душе, їж,душе,чого... .А людей,здається,півцарства прийшло:і старі,і малі,і пани багаті,і старці убогі.
Дурень.......кораблі,спустився в царя перед вікнами-повиходили... .
Цар...і каже лакеєві:
Піди,спитай,хто там...!
Лакей пішов,подивився,приходить до царя.
-Якась,-каже,-мужва обідрана!
Коли на серці важко, коли душу розриває туга або коли мрії від радості, мов шалені коні, летять вперед за далекий горизонт – життя стає дивним віршем. Таким особистим, рідним, своїм. І без сумнівів можна сказати – без поезії не минули дні жодної людини. Хай то будуть вірші зі старих порваних книжок, чи рядки, які доводилося заучувати в школі, чи, може, навіть те, що тихенько зазвучало якось в серці, коли прийшла весна.
Можна безкінечно наводити приклади «надзвичайно важливого і високого місця поезії в житті людини», можна писати довжелезні твори-роздуми про вплив віршів на формування особистості, можна диспутувати з любителями прози, але усі ці речі насправді є занадто мізерними у порівнянні з маленьким теплом у грудях людини, яка тримає в руках збірку улюблених віршів. <span> </span>