Продовження: Яву та Павлушу знайшов дід Варава, коли ті крикнули "РУКИ ВГОРУ!". Потім Ява та Павлуша розказали, що вони шукають Книша. Вони стали шукати його, й знайшли у човні. Потім дід Варава серйозно розмовляв з ним. Виявилося, що Книш хотів подарунок від Вермахту подарувати. Потім у школі Ява змінився і зробив завдання, яке задала Галина Сидорівна. Але потім він, разом із Павлушею, вийшли з класу.
Мелашка
<span>Лаврін стояв під вербою недалечка од дівчини й дивився на неї. Сонце грало на </span>
<span>червоному намисті, на рум'яних щоках. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, </span>
<span>як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, </span>
з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та
<span>червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні </span>
<span>брови, густі-прегусті, як шовк. </span>
<span>Лаврін </span>
<span>Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились </span>
<span>привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, </span>
<span>рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на </span>
<span>матір.</span>
Ответ:
Назва: Джури козака Швайки.
Автор: В.Рудківський
Тема: те що треба любити і берегти свій край.
Ідея: здесь я незнаю.....
"Слово до чтителей руського язика", "<span>Руська мова"</span>