Людина — коваль свого щастя. Так, дійсно, адже саме від діяльності людини залежить його майбутнє, його становище у світі, в суспільстві. Саме від інтелекту, розуму і праці людини залежить діяльність, яка буде визначати його подальшу долю, а отже, і щастя. Життя — це велика наука, яка, як я вважаю, не менш важлива, ніж всі інші. І якщо не засвоїти основні моменти і золоті правила життя, то зіткнення з проблемами дуже серйозно може вплинути на подальше існування людини, а отже, на його щастя. Це зіткнення може призвести до фатальної, невиправної помилки, повністю порушує і, можливо, руйнує людину, наслідки можуть бути самими незворотними. Я думаю, що крім праці і розуму, людині важливо мати мету в житті, тобто, ту головну мітку і рівень, які необхідно досягти в процесі існування, для того щоб знати, де все-таки можна знайти своє щастя. Безумовно, повноцінна, щаслива життя неможливе без самореалізації людини. Адже щастя займатися тим, до чого людина здатна, що відповідає його смакам. Людина славен тим, який життєвий відбиток він залишив після себе в історії. Наприклад, у лікарів — це тисячі вилікуваних, повернутих кжизни людей, у письменників—це безсмертні літературні багатства, у художників—геніальні картини, які дивують і зачаровують людство протягом століть. Для них це є великим щастям, так як своєю працею вони змогли принести людям незабутні радість і насолоду. Таким чином, всі повинні розуміти, що життя, прожите тільки для себе, — це прах, який зникне безслідно. Тільки прагнення досягти високих ідеалів добра, справедливості, прагнення допомогти людям, бути їм необхідним, бути справедливим — ось що робить людину щасливою. На життєвому шляху, на жаль, є безліч перешкод та випробувань. І саме тоді людині потрібна віра, яка рятує від помилок і допомагає знайти правильний вихід із скрутної ситуації, може розкрити ворота у щасливе майбутнє. Важко уявити людину, яка б не займався справою, корисним для людей. Мова вже йде не про дії заради людства або заради суспільства. Це може бути робота для людей, які живуть поруч з тобою. Людина для людей — так називається компонент розуміння щастя. Інший, не менш важливий для людини компонент щастя, — це особистий. Дружба, любов, хороша сім'я, міцне здоров'я — ось що необхідно кожному. Яке щастя створити свою сім'ю, вірити в те, що вона — вірна надія і опора в будь-якій біді. Що стосується мене, то для досягнення щастя хочу спочатку вирости громадянином з активною життєвою позицією, хочу впевнено орієнтуватися в проблемах сучасності, бачити перспективи вирішення цих проблем. Для цього хочу правильно вибрати свою майбутню професію, щоб створювати щастя не тільки для себе особисто, але і для держави в цілому. Для досягнення заповітної мети в житті необхідно докласти багато зусиль, можливо, від чогось відмовитися, щось в собі подолати, зазнати смугу невдач і завжди вірити, що щастя таки існує, що воно досяжно.
1850—1863 — служив чиновником для особливих доручень при київському генерал-губернаторі Дмитрі Бібікові<span>. Служба змушувала його не раз виїжджати на Київщину, Волинь, Поділля, Полтавщину, у Таврію й до інших губерній. Сучасники згадували, що практика слідчого, яка припала на той період, захоплювала О. Стороженка. «Розкриття злочину, — писав він, — дає мені величезну насолоду; цим я й буваю повністю нагороджений за свою працю».</span>
Имя маугли переведено автором как 《лягушонок》. Маугли сын дровосека, который в 2 года потерялся в джунглях. Первое столкновение с тигром едва не обернулось катастрофон для него, но его спасают волки, который приютили его в свою семью.
Маугли - очень храбрый, сильный духом человек. Никогда ре бросит друга в беде, защитит его и накажет обидчика. Не трусит при сложностях, берется за дело и доводит его до конца. Жизнь среди животных навсегда остается в его памяти, даже когда он бросает своих друзей, уйдя в люди.
Червона гвардія (рос. Красная гвардия) — добровільні озброєні загони, що створювалися робітниками, селянами і козаками під час революції 1917 року в Росії, основна форма збройних організацій більшовиків під час підготовки та здійснення Жовтневої революції і перших місяців Громадянської війни в Россії. <span>В Україні Червона гвардія створювалась з березня 1917 комітетами РСДРП(б) як частина всеросійської Червоної гвардії. До Червоної гвардії вступали робітники і селяни, а також політично "підковані": більшовики, анархісти, есери-максималісти та співчуваючі їм безпартійні службовці.</span>
Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити жобрі справи. Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити. Основна думка: людина — велике створення на землі, вмій з гордістю носити це ім’я, кожна людина неповторна. Проблематика твору: Людина і суспільство Індивідуальність кожної людини Швидкоплинність життя і часу Художні засоби Повтори: Усмішка твоя-єдина Мука твоя - єдина Очі твої - одні Риторичні запитання: Чи ти знаєш що ти людина? Ти знаєш про це чи ні? Реторичний оклик: Гляди ж не проспи! Епітет :люди добрі, ласкаві,злі. Усмішка, мука єдина!
Питання ролі митця в суспільстві було актуальним завжди: і століття тому, і у вирі сьогочасної дійсності. Так чи інакше, митець являє собою взірець мудрості, гідності, чесного служіння справедливості, наслідування споконвічних законів моралі. До його слова прислухаються, за ним йдуть. Тому на ньому лежить надзвичайна відповідальність і за свою позицію та вчинки, і загалом за долю свого народу. Розуміючи це, Леся Українка створює поему "Давня казка", в якій з великою художньою майстерністю розробляє тему служіння поета народові в час боротьби проти поневолювачів, у найважчу годину національної історії. Тому особа поета підноситься у творі до таких моральних і соціальних вершин, що, гадаю, не відчути це серцем неможливо. Може, саме через це образ поета (а через нього — усього народу) гостро пронизує й хвилює свідомість читача, викликаючи гарячий відгук у його душі. За своїм сюжетом поема не складна: скориставшись перемогою своїх бійців над ворожим військом, непоказний лицар Бертольдо дістає в подарунок від короля разом з графським титулом цілу околицю і починає нещадно визискувати народ. У країні спалахує народне повстання, якому великої сили надавали пісні поета. Свого часу вони були натхненні народом, скрашували йому відпочинок, виховували мужність та волелюбність, а у лихоліття народної боротьби стали грізною зброєю проти кривдників: Мужики цікаві стали, Чи ті кості білі всюди, Чи блакитна кров проллється, Як пробити пану груди? Ми читаємо ці рядки — і чуємо Шевченкове: І вражою злою кров'ю Волю окропіте. Чи не є це яскравим прикладом того, як полум'яне слово Кобзаря відбилося на творчості Л. Українки? Стає зрозумілим, що саме живі приклади героїчного служіння народові митців слова — передових письменників, якими так багата історія світової і зокрема української літератури, надихнули поетесу на створення образу народного поета-громадянина. її герой, непідкупний, відданий народові, не спокусився на золото, що йому пропонував у обмін на вільне слово пан Бертольдо, не злякався у в'язниці. Тому так гордо звучать слова безкомпромісного висновку: Не поет, хто покидає Боронить народну справу, Щоб своїм словам блискучим Золотую дать оправу; Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! Своєю ідеєю поема "Давня казка" звернена і до сучасної дійсності, коли наша Україна, ставши на шлях незалежності, долає численні політичні, економічні й соціальні труднощі. Справжній поет не має права стояти осторонь цих негараздів, доки його народ буде виборювати щасливе життя для рідної землі. А коли війна скінчиться Того діла й того слова, То скінчиться давня казка, А настане правда нова.
