Людина — коваль свого щастя. Так, дійсно, адже саме від діяльності людини залежить його майбутнє, його становище у світі, в суспільстві. Саме від інтелекту, розуму і праці людини залежить діяльність, яка буде визначати його подальшу долю, а отже, і щастя. Життя — це велика наука, яка, як я вважаю, не менш важлива, ніж всі інші. І якщо не засвоїти основні моменти і золоті правила життя, то зіткнення з проблемами дуже серйозно може вплинути на подальше існування людини, а отже, на його щастя. Це зіткнення може призвести до фатальної, невиправної помилки, повністю порушує і, можливо, руйнує людину, наслідки можуть бути самими незворотними. Я думаю, що крім праці і розуму, людині важливо мати мету в житті, тобто, ту головну мітку і рівень, які необхідно досягти в процесі існування, для того щоб знати, де все-таки можна знайти своє щастя. Безумовно, повноцінна, щаслива життя неможливе без самореалізації людини. Адже щастя займатися тим, до чого людина здатна, що відповідає його смакам. Людина славен тим, який життєвий відбиток він залишив після себе в історії. Наприклад, у лікарів — це тисячі вилікуваних, повернутих кжизни людей, у письменників—це безсмертні літературні багатства, у художників—геніальні картини, які дивують і зачаровують людство протягом століть. Для них це є великим щастям, так як своєю працею вони змогли принести людям незабутні радість і насолоду. Таким чином, всі повинні розуміти, що життя, прожите тільки для себе, — це прах, який зникне безслідно. Тільки прагнення досягти високих ідеалів добра, справедливості, прагнення допомогти людям, бути їм необхідним, бути справедливим — ось що робить людину щасливою. На життєвому шляху, на жаль, є безліч перешкод та випробувань. І саме тоді людині потрібна віра, яка рятує від помилок і допомагає знайти правильний вихід із скрутної ситуації, може розкрити ворота у щасливе майбутнє. Важко уявити людину, яка б не займався справою, корисним для людей. Мова вже йде не про дії заради людства або заради суспільства. Це може бути робота для людей, які живуть поруч з тобою. Людина для людей — так називається компонент розуміння щастя. Інший, не менш важливий для людини компонент щастя, — це особистий. Дружба, любов, хороша сім'я, міцне здоров'я — ось що необхідно кожному. Яке щастя створити свою сім'ю, вірити в те, що вона — вірна надія і опора в будь-якій біді. Що стосується мене, то для досягнення щастя хочу спочатку вирости громадянином з активною життєвою позицією, хочу впевнено орієнтуватися в проблемах сучасності, бачити перспективи вирішення цих проблем. Для цього хочу правильно вибрати свою майбутню професію, щоб створювати щастя не тільки для себе особисто, але і для держави в цілому. Для досягнення заповітної мети в житті необхідно докласти багато зусиль, можливо, від чогось відмовитися, щось в собі подолати, зазнати смугу невдач і завжди вірити, що щастя таки існує, що воно досяжно.
На мою думку,законий брак,є дуже важливою річчю ,і це не може бути просто потіха для людини,адже вона має зрозуміти на скільки це є важливо для неї.Можливо,ви насправді не любите його,а інший хлопець є для вас коханим.І можливо з ним законий брак,у вас буде щасливіший.Наприклад,Натлка любила любить Петра,і не пішла під вінець з жодним чоловіком,але які ж їй заможні люди пропонували вийти заміж.Тому замислюйтесь ,що саме для вас "законний брак".
1) Що скорочено означає ТТБ? ( Таємне Товариство Боягузів) 2) Кого Клим називав кактусом? ( Сашка Смика) 3) Що злетілося під час гри на дримбі до піраміди? (комахи). 4)Де переховували бабусю Солю?( Встарому будинку, де лагодять взуття) 5) Що побачив Клим на гігантському екрані в секретній лабораторії ТТБ?(Як він тікав вулицею від Кактуса.) 6)Який вірус розповсюджували синьоморди? ( Вірус страху) 7)Хто винайшов чудодійну протиотруту?( Бабуся Соля) 8) Ким за професією були батьки Клима? ( Археологами)
Ханс Кристиан Андерсен – датский писатель, поэт и прозаик, автор многих всемирно известных сказок. Наиболее популярные из них «Снежная королева», «Гадкий утенок», «Оле Лукойе», «Маленькая русалка». Родился Андерсен2 апреля 1805 года в Оденсе.
Ще один тип характеру — Стефко Вус. За допомогою художніх деталей, фрагментів авторської розповіді, нанизаних одна на одну подій-ситуацій (як, наприклад, випадок із сорокою, розмови з сестрою та колишньою вчителькою) читач дізнається про весь пройдений підлітком шлях. Його поведінка зумовлена середовищем, яке змушує оздоблюватись, «наїжачуватись», щоб таким способом захищатися від жорстокості світу. Внутрішньо Стефко інший: він може бути ніжним, добрим і лагідним, турботливим братом і справжнім другом. Він живе у своєму світі спогадів про бабусю Олену, світі сільської природи, і йому складно адаптуватися до життя в місті, в одній квартирі з батьком-п’яницею. Проблема недоглянутості сиріт і напівсиріт, дітей із неблагополучних сімей — особливо гостро постає сьогодні