Моя вулиця 2. Моя вулиця – широкий та шумний проспект Леніна в самому центрі міста. Це стара вулиця, вона зберіглася ще з довоєнних часів. Зараз вона людна, а по дорозі
Але мені моя вулиця подобається. На ній багато красивих старих будинків, є сквер з клумбами та фонтаном. По краях дороги висаджені каштани. Коли вони цвітуть навесні, стає дуже красиво. А крім того, на моїй вулиці є декілька великих магазинів та навіть кінотеатр, тож мені здається, дуже зручно жити в самому серці міста.
Апостроф пишемо:
перед б,п,в,м,ф.
після я,ю,є,ї.
<span>якщо у слові перед приголосною - приголосний звук (окрім Р: торф'яний) апостроф не пишемо: морквяний, мавпячий та ін.
</span>слова: Лук'ян, Лук'яненко, Лук'янчук завжди пишемо з апострофом
Переді мною на столі лежить непрочитана книга.
Ця книга не прочитана (не прочитана окремо, тому що це присудок).
З півночі повіяв вітер і з неба посипалися сніжинки. Ця сніжинка медлено падає на руку інша довго кружляти в повітрі.<span> Йде зима ростуть замети. Іноді Преван сонце не забуває про свою роботу вітер. Якщо він налітає з півдня то починається відлига. А коли після відлиги вдарить мороз тоді на снігу утворюється тверда скоринка.</span>