1) <span>Молодь нашої країни зобов'язана пам'ятати, що мова - одне із багатьох див, створених людьми, вона віддзеркалює душу народу, його історію.
</span>2) Ми гуртом спололи на городы усі бур'яни.
3) З гілки звисало рум'яне яблуко, заглядаючи до мене у вікно.
4) Повільно крокуючи лісом, я помітила, що стежка в'ється, ніби клубочок ниток.
5) " Якщо на подвір'ї лелеки звили гніздо - буде щастя в сі'ї", - зауваєила бабуся.
6) Сім'я у стельмаха була велика : дружина, дочка п'ятнадцяти літ, два хлопчаки-близнюки, та старі дід з бабою.
7) Надворі випав такий м'якеньки та лапатий сніг, що захотілося швидко вибігти на вулицю і пограти у сніжки.
8) Ось і весна: де-не-де почали з'являтися перші соковиті пагона на деревах.
9) З гнізда випало мале ластів'я, але, на щастя, діти помітили це раніше ,ніж кіт і поклали його назад.
10) <span>Не зів'януть квіти, не погаснуть огні, шле привіт весна солов'їна. . </span>
<span>Багато людей з великим задоволенням допомагають дітям і абсолютно незаслужено залишають без уваги людей похилого віку. Психологи пояснюють це побоюванням старості - вона у свідомості молодих людей асоціюється з чимось негативним. Ось вони і намагаються не помічати проблем літніх, щоб свідомо віддалити себе від «страшної» старості, щоб не бачити, що може статися з ними через кілька десятків років. Страждають від цього і самі люди похилого віку - вони відчувають себе непотрібними, практично ізгоями - і це для них гірше, ніж бідність і хвороби.</span>
Найважливіше, що є у кожної людини – це її близькі. На мою думку, сім’я – це найбільший скарб. Я вважаю, що кожен повинен її берегти. По – перше, коли ми приходимо у світ, наші батьки роблять все, для того, щоб ми росли здоровими і щасливими. Тому, що рідні найбільше люблять нас. Підтвердженням цього є те, що вони роблять для благополуччя і радості дітей: навчають ходити, розмовляти, ведуть в садочок та до школи, хочуть, щоб ми були чесними, добрими і справедливими, вкладають частинку своєї душі. По – друге, коли малюки виростають, завжди повертаються у рідний дім. Це засвідчує, що куди б життя не закинуло, і ким би ми не стали, батько й ненька завжди раді нас бачити. Прикладом для мене є моя сім’я. Я виросла у цілковитій любові та щасті. Батьки та сестра – найрідніші для мене. Щоб не трапилось, ці люди завжди готові підтримати, дати мудру пораду. Вони – мій скарб, який хочеться оберігати, який є найцінніший. Звідси можна зробити висновок, що сім'я – скарб кожної людини. Варто пам’ятати про це. Бо найщиріші, найдобріші люди у нашому житті – батьки, брати і сестри та родичі – наша любов.
Вересневий ( пишемо після с е тому що вона випадає )
Настала білосніжна зима. Сніг білим покривалом накрив землю. Ось і почалась пора зимових розваг для дітлахів.
Діти беруть санчата, лижі й гайда на гірку. Ось Софійка уже завершила свій спуск. До старту готується її друг Андрійко. Він вправно володіє дошкою для катання. Дуже цікаво також і лижникам. У дітей зарумяніли щоки від морозу, швидкості та радості. Усі веселі, чути сміх та гомін.
<span> Ось чому діти люблять та чекають зиму.</span>