<span>Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими
промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень
дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче
пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє
у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти
доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А
вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі
достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми
вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки
свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках
блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела
сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині
хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів.
Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть
журавлі.
<span><span>Як хороше, як гарно навкруги! Спасибі тобі, осінь, за цю красу! </span></span></span>
Н чотириста шістдесять третій
р чотириста шістдесять третього
д чотириста шісдесять третьому
зн чотириста шістдесять третього
ор чотириста шістдесять третім
м на чотириста шістдесять третьому
Знаки расставлены, все члены предложения подчеркнуты, характеристика есть)
Калина – гарне дерево.Воно чудове навесні, коли квітує білим цвітом. Його дуже багато, тому майже не видно зелених листочків. Потім на гілках появляються кетяги малих круглих ягід. Спочатку вони зеленого кольору. Восени наливаються соком та червоним рум'янцем. Вони дуже поживні з кислим смаком. Після перших заморозків ягоди морщаться, проте стають дуже солодкими. Їх полюбляють їсти пташки.<span> <span>Калина є символом вроди. Гарних дівчат у народній творчості часто порівнювали з цим деревом.</span></span>
Я відчуваю як я йду літом лісовою стежкою і теплий вітер дує мені в обличчя