На подвір'ї лісової школи сиділо ведмежа. Воно дивилось, як його друзі вовчик Сірий і лисичка Білолапка грають в класики.
Біля Бурого лежали блискучий гребінець і викрутка -- друзі боялись загубити. Та й свого дзвіночка малий витяг.
Уроки вже закінчились, можна було трохи погуляти.
За медком сходити...
Ведмежа замріялось, та не на довго. Повернулось на звук дзвіночка, і порачило, як сорока Скрекотуха викрутку тягне в дзьобі.
--Стій!
Крик друга і решту повернув до колоди-лавки, але злодійка вже злетіла.
Лише не далеко -- у школярів були захисники й серед птахів.
Сова вилетіла назустріч, і відібрала вкрадене.
Хотіла й Сороку затримати, але викрутка почала падати, тому й відпустила.
Вовченя чемно подякувало, і всі розійшлися по домівках.
Наступного ранку сорока Скрекотуха полетіла до своєї подруги ворони Каркарони.
І в гнізді у неї побачила блискуче дзеркальце.
--Яке воно гарне! Яке воно чудове! Дай мені його, будь ласка.
-- Воно -- єдина згадка від моєї прабабусі, придворної ворони, -- сказала Каркарона. --Не можу я тобі його дати.
Та поки вона розвернулась щоб у гніздечку дірку підлатати, сорока дзеркальце схопила, і нумо втікати.
По дорозі ще й блакитну стрічку з берізки зірвала.
А біля білчиного дупла -- намисто.
Та тут не втримала люстерко, і воно почало падати.
Злодійка кинулась за ним, а стрічка за гілочку кущика заплуталась.
І намисто розірвалось.
Сіла Скрекотуха біля того пенька та й плаче -- хотіла собі все краще позбирати, а залишилася з нічим.
Почули плач той мурашки, і шкода їм стало сороку -- вмить позбирали вони намистинки, зняли стрічку, і вийшло намисто ще краще, ніж було.
Та й дзеркальце залишилось ціле. Сорока відразу віднесла намисто назад до білочки, дзеркальце -- до ворони з вибаченнями.
І з того часу ніколи нічого чужого не брала. Стала вона самою доброю і ввічливою в лісі. Тому зв<span>рята любили до неї в гості ходити і подарунки носити</span>
Верба одна із пошириніших дерев України. Нею обсаджували ставки , береги річок, дороги. По всій Україні колись поширеними були тини з верболозу. Верба першою милує наше око молодою ніжною зеленню. Навесні верба зацвітає золотистими котиками. ЇЇ ніжні гілочки-наче золоті стрічки які простягаютясь до водиці. Верба-красна зацвітає у кінці квітня-на початку травня.На Воскресіння Христа ці вербові гілочки з іншими стравами кладуть до кошика і
йдуть святити його до церкви. У народі вербу назвали весняним провісником
Синекура - церковна посада<span>, не пов'язана з певними обов'язками
Одіозний-від латинського ненависний,який викликає негативне ставлення до себе,неприємний
Ойкумена-освоєна людством частина світу,Всесвіт
Адепт- послідовник ,прихильник якоїсь ідеї,вчення,напряму мистецтва
Адекватний-відповідний,тотожний
Реноме- це думка оточуючих ,подання про одну людину або групу людей
Аксіологічний-значимий
Комюніке- офіційне повідомлення про хід і наслідки переговорів між державами і громадськими діячами
Фамільярний-розв'язик, безцеремонний
Мезальянс-шлюб між людьми різного стану,між людьми ,що сильно відрізняються за майновим або соціальним становищем
Апріорі-саме собою зрозуміле
Бвлінгвізм-двомовність
</span>
Нещодавно мій товариш приїхав з Індії і почав ділитися зі мною враженнями. Я був обдурений його поглядом , тому в нас виникла дуже цікава розмова.
- Що би ти не казав природа нашої рідної Дніпропетровщини найкраща .
-Я теж так думав , але це не так . В Індії стільки вражаючих рослин. А які там тварини .
- А який чудовий наш степ , скільки водиться там звіряток і які рослини ростуть !
- Можливо і слони там є ?
-Такого вовка , тхура як тут ти ніде не знайдеш , і у Індії також
- Ми можемо тільки цим похвалитися хіба що
- Чому ж де ти ще зустрічав болотного та степового луня. А що би ми всі робили без дніпропетровської бузини, шипшини .
- так шипшина це добре , бо вона лікує хвороби
- А як збагачують киснем Україну наші ліси в яких ростуть дуби, ясени, сосни, липи , ільм.
- ти мене переконав !
- Так. Тому чуже пізнавай, але свого не забувай !!!
Лiтнi канiкули - мої улюбленнi,вони тривають 3 мiсяцi.В цей час днi дуже довгi,а ночi короткi. Можна цiлий день проводити на рiчцi,бiля озера;гуляти цiлий день на вулицi,а не сидiти вдома.Грати в спортивнi iгри.
Лiто - це пора веселощiв.Цей час треба провести весело,але й не забувати про кориснi cправи.
Мої завдання на лiтнi канiкули :
1)Добре провести час з друзями.
2)Дiзнатися багато чого нового.
3)Подорожувати.
4)Допомагати навколишньому середовищу(садити дерева,прибирати територiю та iнше)
5)Вiдвiдати лiтнiй табiр.
6)Покращити свої знання додатковими матерiалами.
7)Вiдкривати дверi до таємниць природи.Бути з нею один на один.
8)Прочитати книги,якi хочеш,адже ти маєш багато часу.
9)Спробувати баагато рiзного морозива.
10)Багато ходити на пляж.
11)Допомагати бабусi й дудусю по роботi
12)Займатися спортом.
13)Насолоджуватися музикою,танцями,улюбленою справою.
Кожен вирiшує сам,як провести цю чудову пору,але мiй вибiр саме такий!
