Червоніти,червоніший, найчервоніший
Дієслово - мені уявляється, як метушливе дитя, худе, з гострим обличчям. Має завжди розпатлане волосся, та неохайний одяг. Це ж дієслово - воно і там, і тут, і постійно в русі.
Іменник - має вигляд поважного чоловіка, високого і завжди в гарній фізичній формі. Має охайну зачіску і одяг. Адже іменник - головний у мові, без нього майже не можливо побудувати речення. Прикметник - замріяна дівчина,струнка й висока, яка наділяє іменники і дієслова красою, епітетами, додає їм фарб.Прийменник - чоловік, маленького зросту та поважного віку. Завжди знаходится десь поруч біля інших частин мов - над,під, у... Сполучник - мені сполучник схожий на повнувату та дуже добру жінку немолодого віку, яка завжди всіх мирить та з*єднує. Така вже ії натура
<span>Я робив уроки, коли раптом на аркуш зошита впала червона крапелька і стала рухатися. Потім вона завмерла, і я її розглянув. Це була кругла, червона, блискуча, з темними плямами на спинці божа корівка. Я дбайливо посадив її на долоню і вийшов на балкон. Божа корівка довго не роздумувала, швидко полізла до пучки, розправила крильця й полетіла в небо. Я повернувся до кімнати, сів за письмовий стіл і задумався. Божа корівка нагадала про дивну екскурсію в Краснокутський район Харківської області. Там дослідна станція садівництва створила невеликий заповідник… божих корівок. Туди й вирушили ми з класом. Екскурсовод пояснив нам, що в заповіднику живуть двадцять три види таких жуків, яких у народі називають сонечком. Божа корівка знищує комах — шкідників сільськогосподарських культур. Фруктовий сад займає сотні гектарів, але завдяки допомозі божих корівок тут немає необхідності використовувати для захисту плодових дерев хімікати. От і виходить: учені охороняють божих корівок, вони, у свою чергу, захищають урожай.</span>