А сонце,зазначалось,потім зійшло.
Сонце заходить,цілуючи гай.
І мчать вітри,неначе діти босі, насунувши на очі картки.
Озеро спить,укрившись місячною короною.
І сподіваючись на Бога , я досягнуто колись мети...
Старий, не дуже вдалий, художник Берман мав мрію - створити шедевр.
Він малював картини, які не мали успіху.
Берман опікувався двома молодими дівчатами Сью та Джонсі.
Він дізнався від Сью, що Джонсі майже невиліковно хвора. Вона ж постійно дивилася у вікно, за яким стояло дерево. Вітер колихав гілля і з нього опадало листя. Сью вирішила, що помре, коли з нього впаде останній листок.
Берман, дізнавшись про це, намалював листок таким чином, що з вікна здавалося, ніби він тримається на дереві.
Він малював його, коли на дворі була жахлива погода. Берман занедужав.
Проте, коли Джонсі побачила, що листок не падає, вона повірила, що може і має видужати - і дійсно почала видужувати. А от Бермана забрали до лікарні, де він врешті помер від запалення легенів.
Автор цієї надзвичайно людяної новели майстерно показав відданість заради порятунку життя іншої людини.
Отже, Берман реально створив шедевр, кращий за будь-які свої попередні роботи. Його мрія здійснилася.
Запитання: Про який твір живопису йдеться в оповіданні "Усмішка"
Відповідь: У творі Бредбері "Усмішка" йдеться про картину "Монна Ліза", яку створив Леонардо Да Вінчі. Це підтверджується таким діалогом з твору:
– Як її звати, сер? – тихо спитав Том.
– Картину? Здається, "Монна Ліза"... Точно "Монна Ліза".
До того ж, картина підходить під опис: "Жінка на картині посміхалася таємничо-сумовито".