На початку весни зелену природу напуває талий сніг. Згодом він зникає, а із землі тягнуться до неба молоді паростки.
Сонце піднімається високо над горизонтом. Його проміння тепліше зігріває усе навколо. Випаровує останні краплі води. Посуха сушить рослини, не дає їм рости. І тоді потрібен життєдайний дощ. Він розчинить мінеральні солі. Рослини вберуть поживу, буятимуть силою та цвітом.
Навесні дощ потрібен для росту та життя рослин.
Досвід-іменник
розум-іменник
пісня- іменник
серце-іменник
книга -іменник
микола-іменник
Осінній парк.
Одного разу ми з батьками пішли гуляти у парк. Уранці природа ще спала і навкруги панувала тиша.
Ми вийшли на простору галявину. Там на прив*ялій траві блищали дощові краплини, мов сльози, а над нами пролітали великі кучеряві хмари. Посеред поляни розмістився самотній дуб, від якого доносився стукіт дятла. Поруч з дубом, в опалому пожовклому листі, шурхотіла білочка, в пошуках жолудів. Довкола галявини стояли притихлі берізки. В похмурий день особливо чітко виділялись їх чіткі білі стовбури.
І раз від разу було чути стрекотання сороки-білобоки, яка ніби розказувала про наближення зими. І всю цю красу вкриє пухким білим снігом.
Я чергував перший раз у класі. я не думав , що буде так важко , але виконав завдання. Мій найкращий друг (ім'я друга) допомагав мені чергувати.Я чергую у своєму класі один раз на місяць.Мені сподобалося прибирати у класі !!!:)
Коломи́йки — традиційний жанр української фок-музики і хореографії— дворядкова народна пісня (співанка), кожен рядок якої має 14 складів з обов’язковою цезурою (паузою) після восьмого складу. Коломийками також називають коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин виконання.Активний процес творення і функціонування коломийок свідчить про життєвість цього жанру.Специфіку коломийки свого часу визначив відомий фольклорист Ф. Колесса:«Коломийка — це початково танцювальна пісня, яку й досі співають до танцю, стала улюбленою формою ліричної пісні на західноукраїнській території, особливо на Покутті, де поступово витіснила з ужитку інші пісенні форми. Вона має танцювальний характер і вільне сполучення строф спільного або спорідненого змісту, іноді на підставі тільки ближчої або дальшої асоціації думок і поетичних образів" »Проте на думку В. Гошовського, коломийка — це пісенний тип, значно старший за сам жанр: своїм корінням він сягає ХVІІ століття. Спираючись на відкриття Ф. Колесси, В. Гошовський досліджував пісні коломийкового типу, які були поширені не тільки в Західній, але і в Східній Україні.
