Одного разу я йшла по вулиці і побачила мале цуценя,
таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо
сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього
були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. Я підійшла ближче і
побачила червоний ошийник у ньго на шиї з блискучою підвіскою. На ній
було написано Плямко. І дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в
коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяла Плямка на руки і віднесла
додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене
маленькими лапками. Прийшовши додому я вимила його і витерла, він
зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Плямко мій кращий
друг.
Півуроку, напівавтомат, півострів
Н.в. пятсот сорок один
Р.в. пятиста сорока одного
Д.в. пятистам сорока одним
Зн.в. пятсот сорок один
Ор.в. пятистами сорока одними
М.в. на пятистах сорока одному
Природа дає нам життя.За це ми маємо їй дякувати,оберігаючи її.
Рослини дають нам кисень й поживні речовини.Кожна рослинка-це маленьке життя.Вони теж відчувають біль, повагу та не повагу до їхнього ставлення.
Поки є природа є й ми!
Ответ:
родичі підмет з'явилися присудок
як сніг на голову фразеологізмів тому це обставина