РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
<span>Д. Павличко</span>
не-сти,здий-маты,здийма-ты............................................
М<span> — [</span>м’<span>] — согласный, непарный звонкий, сонорный, парный </span>мягкий
я<span> — [</span>а<span>] — </span>гласный, ударный
ч<span> — [</span>ч’<span>] — согласный, непарный глухой, непарный </span>мягкий<span>, шипящий
всего 3 звука</span>
Ответ:«Не чуєш, як літо пішло нашим городом?» — дивується мати. «Ні»,- кажу я з жалем, але враз уявляю собі, як десь неподалік у квітчастій, кинутій на плечі хустці широко бреде туманом літо. І од мене зразу відлітає сон.«Ось ходімо подивимось хоч на його сліди,- так само таємниче говорить мати.- Сьогодні літечко торкнулось руками до ягід, і вони почали паленіти». І ми виходимо з оселі, мати посміхаючись, а я позіхаючи.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/8940851#readmore
Объяснение:
