Мені подарували дего і тепер це моя улюблена іграшка — конструктор. Я люблю винаходити щось нове, виготовляти цікаве своїми руками. На мою думку, іграшки, передусім, мають бути корисними. Конструктор лего — це не просто веселе проведення часу, але ще й необмежені можливості для творчості. Ти можеш за власним вподобанням будувати цілі будинки, міста. У комплекті є ще й фігурки чоловічків, і ти можеш грати з ними, уявляючи себе на їхньому місці.
Коли до мене приходять друзі, ми будуємо велике місто разом. Потім беремо фігурки чоловічків і граємо з ними. Іноді нам подобається розігрувати війну й руйнувати збудоване місто. Це дуже весело. Щоправда, потім треба довго шукати розкидані деталі. Взагалі, за збиранням конструктора час летить дуже непомітно.
Конструктор лего — досить відома іграшка, яку було винайдено в Данії. Я сам її вперше побачив в рекламі по телевізору. Коштує, звичайно, вона недешево. Але яке задоволення ти отримуєш при будівництві власного міста! Зараз конструктор лего випускають навіть для дівчаток. Батьки вважають, що ця гра для маленьких дітлахів. Але вони не мають рації. Конструктор допомагає мені розвивати розумові здібності. Це вам не в ляльки грати. Ця гра змусила мене серйозно замислитися над роботою архітектора. Наразі я схиляюся до обрання у майбутньому саме цієї професії.
Слово – це сила. Слово – це зброя. Могутність слів вражає. Ними можна серйозно ранити або ж «подарувати путівку в Щастя». Слова – це реалізація наших думок. А думки матеріалізуються, тому варто позитивно мислити. Слово – це чарівність, слово – це могутність
. Наша мова, слова, якими ми послуговуємось здатні бути різними. Нерідко трапляється й таке, що людина не є дуже привабливою, але як тільки вона починає говорити, то Вам хочеться її слухати, Вам цікаво, Ви більше не звертаєте увагу на зовнішність, а якщо й звертаєте, то починаєте віднаходити позитивні риси, Ви починаєте помічати те, що раніше не помічали. Хіба ж це не прекрасно? Ми – це наші думки, ми – це наші розмови і дії. Буває й інше: людина приваблива, словниковий запас не багатий, але її думки здатні зачарувати. Такій людині варто більше працювати над собою. Але все ж ми розуміємо, що внутрішній стержень є – це вже багато значить. Якими ви бажаєте бути, чарівними, могутніми чи слабкими та кволими? Краса і сила починаються з середини, тому думайте про, що говорите і говоріть те, що думаєте!
Наголоси у словах багато важать у живій мові. Наприклад, насИпати і насипАти. На письмі, де не позначено наголосів ці два слова годі розрізнити. А вони значать не одне й те саме. Засвоюючи мову з тексту, читач не може засвоїти правильного наголошення. Найкраще засвоювати правильний наголос з живої мови, з радіо або ТБ, чи на виставі в театрі. У цій царині політика зближення мов наробила чимало шкоди. Мовознавство під зорями Кремля спотворило український наголос у низці слів. Ці спотворення не сприяють розвитку мови, а навпаки збивають з пантелику мовців. Псують наголос у мові також і поети, які заради рими міняють наголос. І то не якісь початківці, а й метри. Пише М. Рильський: “Як же так убого ви живЕте Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні космічної ракЕти Солов’я не в силі зрозуміть?” Якби метри вдавались до редакторів, і редактором був би автор цих рядків, то наведена строфа звучала б так: Як же живетЕ ви так дрімуче, Чом так занепали ви, скажіть, Щоб у дні ракет до-зір-ідучих Солов’я не в силі зрозуміть? Наш наголос у словах несетЕ, беретЕ, живетЕ, даєтеЕ на останньому складі. Інакше – це київське койне. ГАРАЗДИ чи ГАРАЗДИ? Слова гаразди і негаразди часті гості сьогодні у ЗМІ. Але на радіо й телебаченні вони, очевидно, часом або й завжди звучить неправильно, бо у словниках нема одностайности щодо наголосу в цих словах.
<span>- після однозвучних з вигуками часток </span>ну, ох, ой)<span> </span>
<span>- після вигуків, що стоять перед особовим займенником, за яким іде звертання)</span>