Бути людиною
Кожен з нас іноді замислювався над питанням, що означає бути людиною. І кожна людина відповість на нього по-різному, адже у кожного своє життя, свої цінності та власне світосприйняття. Хтось може вважати, що людина це лише маленька частка в єдиному механізмі суспільства, а хтось вірить, що одна людина спроможна міняти історію. Але майже всі люди бажають бути гідними та мати повагу серед оточуючих.
Люди бувають різними, зустрічаються іноді і такі, яких взагалі важко назвати людиною. Для мене людина – це в першу чергу той, хто слухає свою совість, хто намагається зберегти свою гідність навіть у самих тяжких випадках. Всіх нас з дитинства вчать хорошим рисам характеру. Наприклад, чесність та вірність. Тут я повністю погоджуюся, з чесними людьми приємніше спілкуватися. Вірність, на мою думку, це взагалі найважливіша якість. Без вірності людина ніколи не зможе мати гідних друзів та щасливу родину. Можна ще довго перераховувати хороші якості людей, такі як дружелюбність, відповідальність, почуття обов’язку, цілеспрямованість та інші. Кожна людина сама обирає свій подальший шлях, на це впливає виховання в сім’ї, оточення друзів та знайомих, освіта та індивідуальне прагнення до розвитку чи навпаки.
<span>Я вважаю, що мені пощастило. В моїй родині нема місця для поганих якостей. Мене завжди вчили поважати старших, жити по совісті та нести відповідальність за свої вчинки. Щоб стати справжньою людиною я намагаюсь гарно вчитися, брати приклад тільки з хороших людей, допомагати всім, кому потрібна моя допомога. Я хочу бути вірним </span>другом, а в майбутньому мати щасливу сім’ю та навчити своїх дітей тому, чому вчили і мене.
<span>Справжня людина в будь-якій ситуації залишиться людиною, і в робочому колективі, і в сімейних відносинах, і по відношенню к природі та своєму суспільству в цілому.</span>
Так и будет, ибо на русском лягушка
Котики хлебчуть молоко з блюдця.
Котики грають з клубком пряжі і фантиком від цукерки.
1.Наше шкільне навчання часто проходить у кабінеті української мови та літератури. Я хочу описати його, бо це сучасна класна кімната. Вона простора та світла, тому що в ній великі вікна. На вікнах висять білі мережані гардини та прозорі блакитні штори.
У класі стоять нові світло-бежеві парти та такі ж стільці, тільки ще з зеленою облямівкою з боків. Від світлих меблів вся класна кімната видається ще світлішою. Меблі в класі зроблені з дерева.
Стіни класної кімнати пофарбовані в блідо-зелений колір. На стінах висить кілька портретів українських поетів та письменників. Над класною дошкою знаходиться портрет Тараса Шевченка, прикрашений двома рушниками. А на стінах висять портрети Лесі Українки та Івана Франка, а також репродукція картини про козака Мамая.
У класі ще є гарні нові шафи, такого ж світлого відтінку, як і парти. На їхніх полицях розставлені книги в яскравих обкладинках та літературні журнали. (Твір-опис на тему «Мій клас»)
Ще в кабінеті багато живих квітів, великих та маленьких. Вони стоять на підвіконнях і на шафах. Квіти приносять до школи зі своїх домівок вчителі або дарують для кабінету учні.
Я недаремно написав, що кабінет української мови та літератури — сучасний. У ньому є плазмовий екран для перегляду навчальних матеріалів, фільмів та презентацій. Поруч з ним на спеціальній поличці розміщається медіаплееер, який підключається до екрану. Сюди можна вставляти диски і навіть «флешки». Ці нові технології в класі сусідять із звичайною чорною дошкою, на якій пишуть крейдою.
2. Мій улюблений клас
Я дуже люблю свій клас. Мій клас дуже дружній та веселий . У моєму класі я маю дуже багато друзів і подруг ,я їх дуже люблю.На перервах ми обмінюємося цікавою інформацією та обговорюєм різні теми. А наш класний керівник завжди підтримає і допоможе нам. З моїм класом ми малювали плакати , їхали в різні подорожі це було дуже цікаво й весело. А коли начинаються канікула я дуже сумую за моїми друзями. Коли я закінчу школу я буду памятати їх завжди і буду дуже сумувати.