<span>Що означає любити Порадившись у загальному колі, спробуйте скласти перелік усього, що люблять учні вашого класу. Вас, напевно, здивує, як багато людей, речей, явищ ми здатні любити. Зрозуміло, що в усіх наведених вами випадках вживання дієслова «любити» йдеться про різні почуття. </span> <span>Про природу любові не одне століття сперечаються мислителі та митці. В одному вони дійшли згоди: здатність любити - виняткова властивість людини, завдяки якій ми цінуємо життя. Озирніться навколо себе. Вас оточує безліч предметів. Ви байдужі до них. Та варто вам натрапити поглядом на улюблену книжку або дрібничку, подаровану торік братом, квітку, яку виростили самі, чи улюблений шарф, що сплела вам на день народження бабуся, - і речі перестають бути просто речами. Пробуджуючи наші почуття й думки, вони й самі ніби оживають. І що досконалішим є об'єкт нашої любові, то загадковішою стає суть цього почуття. Людині зазвичай легко розповісти, чому вона любить ту або ту річ, музичний або літературний твір. Проте ми розгублюємося, відчуваючи брак слів, коли йдеться про рідний край, друзів, рідних. Учені-психологи, дослідники внутрішнього світу людини, встановили, що любов є вільним, таємничим, невимушеним і непередбачуваним почуттям. Досі не відомі випадки, щоб хтось відчув любов, зваживши на пораду або виконуючи наказ. </span> <span>Утім кожен точно знає, що ті, кого ми любимо, або те, що ми любимо, є для нас найважливішим у житті. Так любов будує навколо людини її неповторний світ. Український філософ Григорій Сковорода визначав цю особливість любові словами: «Хіба не любов усе єднає, будує, творить подібно до того, як ворожість руйнує?». </span>
Душа летить в дитинство як у вирій, бо їй на світі добре лише там. Л.Костенко
У моєму дитинстві було безліч красивих моментів, які я сьогодні з радістю згадую. Коли ми з сім’єю поїхали на море, я був дуже щасливий. Я відпочивав з родичами, знайшов друзів, але через 2 тижні це щастя закінчилось… А на наступний рік восени, у буденний день, коли прийшов час йти з садочка, за мною прийшов тато. І коли ми вийшли, я побачив новенький велосипед. Наступні декілька днів я не злізав із своєї нової іграшки. Я катався із своїми друзями і був щасливий. Але настала зима, сніг… І це щастя також закінчилось. <span>Але справжнє щастя до мене прийшло 1 січня 2008 року. В той день у мене народилась сестричка. Вона нас розважала, тягла гуляти, а коли Аня навчилася ходити, ми могли відпочити тільки тоді, коли вона спить. </span> <span>Це щастя! І воно ніколи не зникне. </span>