<span>І ось одного дня до КОНВАЛІЇ ПРИЛЕТІЛА БДЖІЛКА . І СІЛА НА КОНВАЛІЮ . Конвалія не хотіла давати бджілці сідати на себе и крутила , крутилася . І раптом всі її Дзвіночки впали . Бджілка полетіла , адже саме вона хотіла сісти на дзвіночки і зібрати нектар . Конвалія плакала . Але на наступний день в Конвалій знов появились ДЗВІНОЧКИ . А коли Бджілка прилетіла знов конвалія не заперечувала , щоб Бджілка сідала на Її Дзвіночки А навпаки дала їй збирати нектар . і від того часу Конвалшя друже з Бджілкою!</span>
Зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні і під час реформи 1861 року; зображення життя і еволюції Чіпки Варениченка.
<span>Ідея (міститься в назві роману): соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх на слизьку дорогу.</span>
«Господь багатий нас благословив» лірика — вірш відноситься до громадянської (патріотичної) лірики.
Тема поезії – життя і боротьба.
Художні засоби епітети: «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»;
метафори: «на столах Його веселих» «Твойому серцю найхмельніший келих»
повтори « і вірити, і прагнуть», «Безсмертне – і величне, і ясне-бо», уповільнюють плин мови, надають їй урочистості.
У поезії «Господь багатий нас благословив» Олег Ольжич закликає йти за велінням свого серця, жити повнокровним життям. Він вважає українців духовно багатою нацією і саме це має допомогти їм у боротьбі за національне визволення.
СМЕРТЬ ГАФУРА-АГИ
ПРОВОДИ КОЗАКІВ
ВРЯТУЙМО ВОРОНІВКУ!
ПОХІД НА ВОВКУЛАКІВ
СУПЕРЕЧКА
ПАСТУХИ
ГРИЦИКОВІ ЖАРТИ
БУГАЙ ПЕТРИК
ЛЮДСЬКИЙ ГОЛОС МЕЖИ ЗВІРІВ
МЕДОВА ЯМА І ВОВК
НІЧНІ СУПУТНИКИ
НА ОБІЙСТІ РУДОГО МАЦИКА
НАД ОЗЕРОМ
ПЕРШИЙ БІЙ ДУРНОЇ СИЛИ
ЛЮДИНА З ДУПЛА
Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні. Сміливий, розумний, спостережливий, витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе. Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів. Справжній лицар, який щиро служить своєму народові, товариству