Умiй сказати,умiй i замовчати.(сказати-замовчати)
Хочеш бiдьше знати,треба менше спати.(бiльше-менше)
Згода будуе,а незгода руйнуе.(згода-незгода,будуе-руйнуе)
1.Передові польські поети переводили Т.Г.Шевченка ще на початку шістдесятих років минулого століття
2.Хоч було вже пізно великий шістнадцети поверховий дім гув як вокзал чи аеропорт.
3.Не впізнаю себе :чому мені сімдесяти-літньому діду в один час стало жалко себе самого.
4.Під липою над самим джерелом стояв чотирьох гранний камінь.
5.Притрушені пилом втомлені трьох денною дорогою,аони сиділи мовчки.
6.Як добре жити мій друг,мій брат коли тобі дев`ятнадцять років!
7.Він стояв перед строєм і з таємною радістю слухав перекличку десятий,п‘ятнадцятий,сотий,двохсотий.
Минає літо,настала осінь,шелестить пожовкле листя. Дивлюся у віконце і милуюся. Берізки розпустили свої зеленуваті коси з яскраво-жовтими пасмами, ніби то зробили зміну кольору в салоні краси. Старий горіх скинувши з себе весь тягар стиглих плодів, радісно похитує листям при кожному подиху вітерця. А ось у вишні вбрання красивіше чим у всіх. Золотисто-багряне листя заманює до себе зацікавлених синичок. Золота осінь на дворі!