Р.в. - двох тисяч вісімсот вісімдесят дев'яти, однієї другої, одної тисячі сімсот двадцяти, шостого;
Д.в. - двом тисячам вісімсот вісімдесят дев'яти, одній другій, одній тисячі сімсот двадцятьом, шостому;
З.в. - дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять, одну другу, одну тисячу сімсот двадцять, шостого;
Ор.в. - двома тисячами вісімсот вісімдесят дев'ятьмя, однією другою, одною тисячою сімсот двадцятьма, шостим;
М.в. - на двох тисячах вісімсот вісімдесят дев'яти, на одній другій, на одній тисячі сімсот двадцяти, на шостому
Низиною-ою канцовка -низин корень, розстрелений-ий канцовка- роз префикс стел -корень ен- суфикс
Під намети намело величезні снігові кручі.
На околицях мого міста багато лісів. У самому місті є великі красиві парки й сквери. Дуже часто там можна побачити білочок.
<span> Восени ми із мамою гуляли в ботанічному саду. «Дивись, яка краса!» — раптом зупинила мене мама. Була осінь, листя вже облетіло. Тонкими гілочками біля самої верхівки великого дерева стрімко пересувалася білка. Витягуючи тонке руде тільце, розпушивши хвіст, вона легко скакала з гілки на гілку, з одного дерева на інше. Здавалось, ось-ось не втримається, впаде. Нічого подібного! </span>
<span> Легко спустившись на землю, білочка підбігла до годівниці. Їх повісили дбайливі люди. Тут вони залишають зернята, хлібні крихти для птахів та дрібних звірят. Я затамував подих. Білочка була зовсім близько. Сіла на задні лапки, а у передніх зажала знайдений горішок. Вона була дуже пухнаста, руда, а хвостик трохи світліший та сіруватий. На вухах шерсть китичками. Великими темними очима білочка дивилась просто на мене. Мить — і вона стрілою помчала стовбуром дуба, знову опинилась на самому вершечку. </span>
<span> Скільки в її рухах спритності й краси! Білочки у цьому саду звикли до людей і беруть частування інколи просто з долоні. Мама сказала, що наступного разу ми не забудемо трохи горіхів для лісової красуні. </span>