II частина «Переправа»
1. Темна осіння ніч
2. Чекання переправи
3. З'явлення човна
4. Козацькі вартові
5. У млині Якима
6. Переїзд
7. Поранення Остапа
III частина «У плавнях»
1. Втеча від варти
2. Перев'язування рани
3. Соломія шукає шляху
4. Плавні
5. Пожежа у плавнях
6. Марення Остапа
7. Остап віч-на-віч із вовком
<span>8. Думки і бажання героя</span>
"Привіт Шевченко! Я твій земляк Українець. Я читав твої вірші. Читаючи деякі з них я зрозумів, що щоб тебе не спіткало на твоїй Батьківщині яке б лихо не трапилось всеодно ЛЮБИ ЇЇ. Бо вона як мати! Вона годує піклується про тебе. А деякі барани не дякують а зраджують її. Рідну матір! Мені дуже сподобались твої вірщі. Вони вміють надихати!"
Рік написання — 25 липня 1846 р., Київ Тема: зображення страждань дівчини (лілеї) через панську жорстокість і бездуховність. Ідея: висловлення співчуття героїні — представниці простого знедоленого народу. Основна думка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір? Жанр: балада. Композиція «Лілея» Балада — це розповідь Лілеї своєму братові Королевому цвіту про страшні часи кріпаччини, нестерпне життя народу в умовах соціального гніту. Починається і закінчується твір питанням, з яким звертається героїня до оточуючого її середовища: «За що?..». Експозиція: За що мене, як росла, / Люде не любили? Зав’язка: Я не знала, що байстря я. Кульмінація: Я умерла / Зимою під тином, / А весною процвіла / Цвітом при долині… Розв’язка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір? Історія написання «Лілея» 1846 р.— Т. Шевченко, перебуваючи в Києві, зблизився з членами Кирило-Мефодіївського товариства і вступив до нього. Гуртківці висували вимоги: скасувати кріпосне право, знищити поділ суспільства на стани, звільнити всі слов’янські народи від гніту самодержавства. Це і спонукало митця написати твір, який протистояв би царській і поміщицькій владі, їх знущанню над простим людом.
Захар Беркут керувавметавкою