Лис Микита злодій є.
Він сумління, честь і віру
За дриглі, горівки міру
Без вагання продає.
Таж то нехрист, таж то Юда!
Патріот - у нього злуда!
Хто ж добра б від нього ждав?
Знаю я його натуру!
Він царя б жидам на шкуру
За свинини фунт продав.
"Підла креатуро!
Ти ще тут хвостом вертиш!
Смієш прав допоминаться!
Нам ще хочеш підлизаться!
Ні, вже нас не підлестиші
"Підла креатуро!
Ти ще тут хвостом вертиш!
Смієш прав допоминаться!
Нам ще хочеш підлизаться!
Ні, вже нас не підлестиші
Правда,завжди перемагає ! Без правди не можливо жити,коли ти зробиш щось погане то ти можеш сказати правду і людина тебе пробачить!І не важливо яка це правда гірка чи солодка!Навіть у казках правда завжди перемагає брехню,добро перемагає зло! Тому ніколи не брешіть та говоріть тільки правду!
У тій мальовничій місцевості Англії, що зрошується рікою Дон, за давніх часів простягалися великі ліси, які вкривали чималу частину надзвичайно красивих пагорбів та долин, розташованих між Шеффілдом і Донкастером. Тут відбувалися запеклі бої під час воєн; за старих часів збиралися ватаги розбійників, подвиги яких прославлялися в народній творчості. Саме тут розгортаються головні події роману В Скотта «Айвенго».<span>Уїлфреду Айвенго, головному герою, довелось зустріти в своєму житті багато людей різного віку і стану. І серед цих багатьох були дві жінки – Ровена і Ревекка.Ровена мала чудову статуру і була висока на зріст, але не настільки, щоб це кидалося у вічі. Шкіра відрізнялась сліпучою білизною, ясні блакитні очі, опушені довгими віями, дивились з – під тонких каштанових брів і додавали виразності її чолу. Густе світло – русяве волосся, завите красивими локонами і прикрашене коштовним камінням, вільно спадало на плечі і було ознакою шляхетного походження.Ровена була аристократкою, бо виховувалась у сім’ї саксонського тана. Вона не повністю уособлювала кращі жіночі риси, тому що була примхливою і гордою.Ревекка була звичайною єврейкою гарної статури, шкіри смаглявого відтінку; напрочуд гарними були її очі, що сяяли, мов перли і віддзеркалювали сутність душі, а густі коси розсипались по грудях і плечах. Вона – взірець чарів і досконалості, що могли звести з розуму навіть царів.По характеру жінка була не гірша за свою попередницю – великодушна, добра, щира.Ровена і Ревекка були різні не лише зовнішністю, а й почуттями до Айвенго. Обидві любили його по – своєму.Ровена любила як друга. Вони з ним дружили з дитинства, і його обов’язком було з нею одружитися.Ревекка теж його любила. Це було чисте взаємне кохання, яке в світі не мало місця, бо двоє молодих людей були різних віросповідань.<span>Я вважаю, що Ревекка і Ровена – дві різні долі, тому що в них різні характери, і вони повністю протилежні, як ставленням до світу, так і людей.</span></span>