Дмитро Іванович Менделєєв (1834-1907)-російський учений, член- клреспондент Петербурзькоі Академіі наук (з 1867) народився в російському місті Тобольську в багатодітній сім'і директора Тобольськоі гімназіі Івана Павловича та Маріі Дмитрівни Менделєєвих. Сім'я рано залишилася без батька, і всі турботи про виховання та навчання дітей лягли на плечі матері.
Роки навчання Д.І.Менделєєва.
Навчаючись у гімназіі, Меднелєєв виявляв неабиякий інтерес до природничих наук, тому після іі закінчення у 1850олці вступив до природничо- математичного факультету Петербузького педадогічного інституту.Його вчителями були відомі вчені- хімік Олександр Воскресенський, фізик Емілій Ленц, математик Михайло Остроградський, біолог Федір Брандт, яким Менделєєв завдячував чудовою підготовкою з природничих наук. Інститут Дмитро Іванович закінчив у 1855р. із золотою медаллю та отримав диплом старшого вчителя.
Багатогранна діяльність вченого. Д.І.Менделєєв присвятив науці понад, 50років життя. Все, що він зробив, чого досяг, вказує на широчінь і значущість його праці.
Учений досліджував розчини і розробив теорію розчинів, винайшов один із видів бездимного пороху, розробив способи використання добрив у сільському господарстві і зрошування посушливих земель.Вивчивши склад нафти, Менделєєв винайшов нові способи іі переробки і виділення з неі речовин, які можна використовуватидля виробництва промислових товарів.Він виступав проти використання нафти лише як палива.
У серпні 1887р. Менделєєв здійснив політ на повітряній кулі з метою спостереження сонячноі корони під час сонячного затемнення. Він власноруч підняв кулю в повітря, подолав шлях близько 100км на максимальній висоті польоту приблизно 4км і успішно приземлився.
Своє найбільше відкриття - періодичний закон- Меднелєєв зробив у віці 35році.Цим відкриттям він набагато випередив свій час.Періодична система швидко стала необхідним інструментом у хімічних дослідженнях, вона незмінно займає почесне місце на стіні кожноі хімічноі лабораторіі, на робочому місці всіх, причетних до вивчення хіміі.
Три фотографии в прикрепленных файлах - смотри, чего не поймешь - спрашивай!
2Al +6HCl -> 2AlCl3 + 3H2
n(H2)=0,36/22,4=0,016;
n(Al)=0,01;m(Al)=0,01*27=0,27;
0,0075 0,015
Si +2NaOH +H2O-> Na2SiO3 +2H2 ;
0,01 0,015
2Al+2NaOH +6H2O-> 2Na[Al(OH)4] + 3H2
n(H2)=0,672/22,4=0,03;
m(Si)=0,0075*28=0,21;
W(Al)=0,27/(0,27+0,21)=0,5625(56,25%)
3CH3CHO+K2Cr2O7+4H2SO4->3CH3COOH+Cr2(SO4)3+K2SO4+4H2O
ок-ль Cr(+6)+3e->Cr(+3) | 2 - восст-е
восст-ль C(+1)-2e->C(+3) | 3 - ок-е
n(CH3CHO)=m/M=1,32/44=0,03моль, m(K2Cr2O7)=117,6*5/100=5,88г, n(K2Cr2O7)=m/M=5,88/294=0,02моль, из уравнения видно, что на 1моль K2Cr2O7 нужно 3 моль CH3CHO, а на 0,02 моль нужно 0,06 моль CH3COH, но у нас только 0,03 моль=> CH3COH в недостатке и считать будем по нему. n(K2Cr2O7) израсходовано n(CH3CHO)/3=0,03/3=0,01моль, а осталось 0,02-0,01=0,01моль K2Cr2O7, m(K2Cr2O7оставшегося)=n*m=0,01*294=2,94г. m(р-ра)=117,6+1,32=118,92г.
w(K2Cr2O7)=m*100\%/m(р-ра)=2,94*100\%/118,92=2,47\%. Ответ: w(K2Cr2O7 в окончательном растворе)=2,47\%.