<span>У сучасній українській мові при відмінюванні слів та утворенні нових відбувається чергування приголосних звуків. До найпоширеніших належать:</span><span>1. Чергування г, к, х з ж, ч, ш. Наприклад: плуг —плужок, друг —дружба, дорога —дорожній, вік —вічний, око —очі, рука —ручний, юнак —юначе, пастух —пастуше, сухий — сушити;</span><span>2. Чергування г, к, х з з, ц, с. Це чергування відбувається перед закінченням -і в давальному відмінку однини іменників жіночого роду та в місцевому відмінку однини іменників чоловічого, жіночого та середнього родів. Наприклад:</span>Давальний відмінок: знахідка — знахідці, книга —книзі, облога — облозі, опалубка — опалубці, папка — папці, пересадка — пересадці, плаха — пласі, покупка — покупці, сім 'янка — сім 'янці, фабрика — фабриціМісцевий відмінок: берег — на березі, блок —у блоці, відпустка — у відпустці, капелюх — на капелюсі, колега — на колезі, палатка — в палатці, поріг — на порозі, рейка — на рейці, техніка — в техніціЧергування відбувається також при словотворенні, наприклад: аптека — аптеці, універмаг — в універмазі, літфак — на літфаці.<span> </span>
Весна приходить зі своїм яскравим сонечком, з теплом, з ясними небесами, рожевими світанками та золотими хмарами. Приходить і солодко пахнущими гілками верб, що розпускаються, жене зиму геть.
З приходом весни снігові хмари зникають, сонце лагідно й ласкаво блищить в ясному небі. В його осяяній синій вершині жайворонок співає вічно стару, вічно нову пісню. В голос весни свою пісню вбудовує і бурулька. І нехай її пісня монотонна, мотив невигадливий, але вона теж бере участь у весняному акорді звуків.
З настанням весни зимові вітри пройдуть, знесилять морози тріскучі з хуртовинами та завірюхами та помчать далеко-далеко за опівнічну сторону. Розтануть снігові гори, втече сніг, потемніє, розіб’ється на річці лід та понесе його в велику річку, а там ще далі — в синє море.
Незабаром хлопці візьмуться виправляти стару шпаківню і, затвердивши її на високій жердині, приставлять до нової, міцної конструкції.