Міф про Геракла. Гераклові недовго довелося чекати першого доручення царя Еврісфея. Він доручив Гераклові вбити немейського лева. Цей лев, породжений Тіфоном і Єхидною, був дивовижної величини. Він жив біля міста Немеї (Місто в Арголіді, на північному сході Пелопеннесу) і спустошував усі околиці. Геракл сміливо вирушив на небезпечний подвиг. Прибувши до Немеї, зараз же пішов він у гори, щоб розшукати лігвище лева. Вже був південь, коли герой дійшов до схилів гір. Ніде не видно було жодної живої душі: ні пастухів, ні землеробів. Усе живе повтікало з цих місць зі страху перед жахливим левом. Довго шукав Геракл по лісистих схилах гір та по ущелинах лігвище лева, нарешті, коли вже сонце почало схилятися на захід, знайшов Геракл у темній ущелині лігвище; воно знаходилось у величезній печері, що мала два виходи. Геракл завалив один з виходів величезними каменями і став чекати лева, сховавшись за камінням. Перед самим вечором, коли вже насувалися сутінки, з’явився дивовижний лев з довгою кошлатою гривою. Напнув тятиву свого лука Геракл і пустив одну за одною три стріли в лева, але стріли відскочили від його шкури — вона була тверда, як сталь. Грізно заричав лев, ричання його розкотилося, немов грім, по горах. (1 подвиг Геракла) Озираючись на всі боки, лев стояв в ущелині і шукав очима, що палали лютістю, того, хто насмілився пускати в нього стріли. Та ось він побачив Геракла і кинувся величезним стрибком на героя. Мов блискавка, мигнула палиця Геракла і громовим ударом упала на голову лева. Лев звалився на землю, приголомшений страшним ударом; Геракл кинувся на лева, обхопив його своїми могутніми руками і задушив. Взявши на свої могутні плечі вбитого лева, Геракл повернувся в Немею, приніс жертву Зевсові і встановив на пам’ять про свій перший подвиг немейські ігри (Немейські ігри — загально грецьке свято, яке відбувалося кожні два роки в Немейській долині в Арголіді. Справлялися вони на честь Зевса в середині літа. Під час ігор, що тривали кілька днів, змагалися в бігу, боротьбі, кулачному бою, метанні диска і списа, а також у перегонах колісниць. Під час ігор оголошувався загальний мир у всій Греції). Коли Геракл приніс убитого ним лева в Мікени, Еврісфей зблід від страху, глянувши на дивовижного лева. Цар Мікен зрозумів, яку нелюдську силу має Геракл. Він заборонив йому навіть наближатися до воріт Мікен; коли ж Геракл приносив докази своїх подвигів, Еврісфей з жахом дивився на них з високих мікенських мурів.
1) вера во всемогущего и единого Аллаха 2) Молиться 5 раз вдень 3) соблюдать пост 4) совершить хадж, посетить Мекку 5) платить налог и делить его среди бедняков так наверно
Известно что Славяне вели оседлый образ жизни,знали пашенное земледелие. У них существовала внутренняя торговля, связанная с развитием ремесла, и внешняя торговля, в частности, с Римом. Торговля ускоряла процесс дифференциации общества, способствовала появлению богатой социальной верхушки. Малая семья, состоящая из мужа, жены, детей, становилась составной частью важнейшей социальной клеточки общества - сельской общины. В сельской территориальной общине выделялись отдельные, зажиточные семьи, обладавшие определенной собственностью. В VIв. усиливается военная и политическая власть. Все это ускоряло имущественную и социальную дифференциацию славянского общества, и формирование в ней классовых отношений
еблагоприятно складывается и внешнеполитический фактор. На экономическом развитии славян тяжело отразилось нашествие гуннов. В результате этого задержалось и их собственное развитие. Как считал М.Н.Тихомиров, о причинах возникновения государства было "развитие земледелия и ремесла в области экономики, развитие феодализма - в области общественных отношений". Так в VII-VIIIвв. в связи с ростом производительности труда становилось вполне возможной индивидуализация производства. Подготавливались условия для перехода от раннеклассовых отношений к феодализму. Экономический прогресс у восточных славян являлся движущей силой их общественного развития.
Большое значение для образования государства имели союзы племен. В начале существования таких союзов племен, формой организации управления была военная демократия. Однако при этом еще долгое время сохранялась первобытные демократические учреждения - народные собрания и совет старейшин: Но народное собрание превращалось в собрание воинов которому военный предводитель, окруженный и поддерживаемый дружиной, навязывал свою волю, приобретая все большее влияние и власть за счет других старейшин. Таким образом шел процесс преобразования органов общественного самоуправления в государственные органы. Военная демократия постепенно перестала в военноиерархическое правление-княжение.
Внешнеполитические задачи стоящие перед новой династией российских государств после восхождение на престол: ° Решить вопрос с польским к.Владиславом, который мог претендовать на российский престол (На законных основаниях). ° Вернуть исконно русские земли, утраченные в результате событий Ливонской войны и Смутного времени. ° Решить вопрос после событий Смутного времени, тк Россия фактически оказалась в условиях дипломатической изоляции. ° Решение такой задачи, как выход России к незамерзающим морям.
