Ольчин пульс був значно вищий за норму.
Алінонька з Оленькою давно листуються.
Мій англійський друг приїде до мене на каніккули.
Державний Герб України, поряд з прапором, гімном і Конституцією - один з чотирьох офіційних символів Держави. Складається з Малого і Великого гербів. В даний час використовується тільки Малий герб, затверджений 19 лютого 1992 року. Великий герб України існує у вигляді законопроекту.
антонімів до слова праця дуже багато але я хочу навести декілька прикладів - лінь бездіяльність ледарство
Виділити корінь і суфікс у словах слід так:
⇒<span>пшениця- пшеничка. Пшениця: пшен- корінь, иц- суфікс. Пшеничка: пшен- корінь, ич-, к- суфікси.
</span> ⇒<span>календар- календарик. Календар: календар- корінь. Календарик: календар- корінь, ик- суфікс.
</span> ⇒<span>кишенях- кишеньках. Кишенях: Кишен- корінь (-ях- закінчення). Кишеньках: кишен- корінь, к- суфікс.
</span> ⇒<span>криниця- криничка. Криниця: криниц- корінь(-я-закінчення). Криничка: кринич- корінь (чергування приголосних в корені), к- суфікс.
</span> ⇒<span>хвилина- хвилинка. Хвилина: хвилин- корінь (-а-закінчення). Хвилинка: хвилин- корінь, к- суфікс.
</span> ⇒<span>дятел- дятли. Дятел: детел - корінь, закінчення нульове. Дятли: дятл- корінь, -и - закінчення.
</span>
Запозичені слова у українській мові
За походженням слова української мови можна поділити на власне українські та запозичені, тобто такі, що увійшли в українську мову з інших мов. Запозичення слів з інших мов - це цілком природний шлях збагачення лексики будь-якої мови. У кожній мові, крім власних слів, є й "чужі", тобто слова, запозичені з інших мов. Наприклад, в лексичному складі англійської мови багато слів французького походження, а в корейській мові багато китаїзмів. Наявність іншомовних слів у мові є слідством політичних, економічних та культурних зв'язків народу з іншими націями.
Запозичення слів - активний процес. Попавши у іншу мову, запозичені слова у процесі вживання засвоюються цією мовою, пристосовуються до її граматичних, фонетичних та орфографічних законів. Тобто мова, яка запозичує слова, перебудовує їх, переробляє, підпорядковуючи своїм внутрішнім закономірностям.
Запозичене слово, проходячи через декілька мов, може значно змінити форму. Наприклад, ім'я римського імператора Гая Юлія Цезаря, що стало уособленням влади, має в українській мові кілька варіантів: цісар, кесар, цар, кайзер - залежно від мови, з якої це слово запозичувалося.
Якщо іншомовне слово не переробляється мовою, воно залишається так званим варваризмом - іншомовним вкрапленням. Таке слово або вираз вживається, зберігаючи своє іноземне обличчя. Прикладами варваризмів є такі слова та словосполучення: о'кей, мерсі, чао, капут, хеппі енд, се ля ві, тощо.
Як писав М. Рильський, "Без іноземних слів у культурній мові не обійтись. Але варто вживати їх тільки тоді, коли вони справді доконче потрібні — і, це вже безумовно, у властивому їм значенні...". Тобто запозичені слова збагачують українську мову, коли їх використовують доречно, але зловживати ними не варто.