Ответ:бажання,підтримка ближніх(я незнаю чи правильно зрозумів питання)
Объяснение:
Ми з класом вирішили, піти і поглянути на те озеро. Там було дуже красиво, але і холодно. Невдовзі я з Ольою відійшли дальше від колективу. Цю місцину я знала ще з дитинства, бо з батьками часто проводила тут час. Ми йшли на прогулянки, годували лелек, але на жаль тепер їх не було. Я дуже розчарувалась не побачивши жодного чорнопузого птаха, але розуміла що мороз помішав їм тут оселитись. Ми з Ольою гуляли навколо озера, тут ми побачили самотнього лелеку. Підійшовши ближче, ми зрозуміли що в нього було поранене крило і він дуже змерз. Я залишилась з бідолашним птахом, а Оля побігла по Тетяну Іванівну та клас. Коли всі прийшли ми обережно взяли птаха на руки і відвели його до школи. Там Тетяна Іванівна обмотала йому крило і ми його відігріли. І сказали що хтось повинен приютити птаха, доки все не заживе. Ніхто не хотів брати птаха, але я викрикнула що візьму його, буду піклуватись про нього, годувати і приділяти увагу. Тетяна Іванівна була не проти. Прийшовши додому, я розповіла все батькам і вони також були не проти залишити птаха, бо любили тварин. За пару місяців у Грицька, так я його назвала, крило зажило, і потепліло, йому було час відправлятись до зграї. Я дуже полакала коли ми прощались, але кожної весни Грицько прилітав до мене і я раділа кожного дня новій зустрічі з ним
Ось і завітала чарівниця осінь.
Дерева у саду стали жовто-багряними. Деякі скинули вже золотаве листя та стоять оголеними, а на них виблискують соковиті яблука, мов червоні ліхтарики. Трава стала темно-зелена, суха, пожовкла. Подекуди навіть чорнява. Птахи перестали співати свої пісні , багато з наших пернатих друзів ще раніше відлетіли в теплі краї. А ті, що залишились, тихенько чекають зимоньку. Ця пора принесла людям багато роботи у саду. Треба зібрати щедрий урожай яблук та груш , почистити сад від опалого листя.
Осінь можна назвати чарівницею, бо вона, мов чарівний маляр, цікаво та барвисто замальовує наші сади.
Жили два префікс– префікс з- та префікс с-.Були вони братьями ,жили дружно та не сварилися . З ними дружили багато друзів та кожен з них їх плутали на с- казали з-,а той який був з- казали с- Та друзі дали їм назву першому зліва та другому– справа,щоб плутати їх .І з цього часу друзі їх не плутати тому що знали що зліва (з-) йде поруч ,а справа (с-).
Люба моя мамо!
Я вдячна тобі за те, що ти приділяєш мені так багато уваги, що любиш так мене, лелієш. Ненько моя рідна! Не знаю, що б робила я без тебе, як жила б. Ти дала мені досвіду так багато, що, мабуть, без нього не обійшлась би я в житті. Навчила ти мене, матусю рідна, такому, якому, мабуть, не навчать навіть книжки.. Ти - найкраща, наймиліша, найдобріша, найдосвіченіша.. Звичайно, я можу говорити про твої позитивні риси вічно і безкінечно, адже ти така надзвичайна..
Дякую тобі, люба моя ненько, що ти в мене є!