Жили собі якось на селі дві дівчини. Були вони обидві гарненькі, як сонечко, але бідні. Не було у них гарного вбрання, щоб на вечорниці ходити. Перша подруга нічого не робила, тільки скаржилася на долю свою бідолашну. "Була б я багатою", - говорила вона, "тоді всі б побачили, яка я гарна. А так що я можу зробити? Ой, лихо-лишенько..." Друга подруга теж шкодувала, що у неї немає гарного одягу, але не скаржилася. Взяла вона пряжу, виткала тканину тоненьку, пошила сукню і розшила іі квітами різнобарвними. Вдягнула ту сукню, пішла на посиденьки з подружками і похвалилася: "Дивіться, дівчата, яку я собі гарну сукню прошила!". Побачила її подруга, що скаржилася на долю, але не робила нічого, щоб змінити її. Соромно їй стало, і сказала вона: "Правду люди кажуть, що під лежачій камінь і вода не тече. Ти така красуня тепер, бо цю красу зробила своїми руками". Перестала дівчина скаржитися на долю і зробила собі теж гарне вбрання. Так і ходили вони разом, і всі милувалися подружками.
Оленка позвала хлопців,Вони прибігли до неї і вона придложила знайти матір кролиці,Бо зайча без маері як мати без дитини.Вони всі взяли кролиня на рук і пішли у пошуках кролиці.У лісі вони зустріли грибників яких запитали чи не бачили вонизайців і розповіли шо знайшли на галявині зайча.вони пішли на ту галявину і зустріли зайчат і відали кролиня кролиці.кролиця за це їх відблагодарила допогла вийти із лісу.
Школярі обережно спускаються з високої гори. Заквітчалися луки різнобарвним цвітом. Вирує навколо золота осінь. Розчервонілися соковиті плоди барбарису. Червонясте,золотисте,опадає листя з клена.
468 Н чотириста шістдесят вісім Р чотирьохсот шістдесяти восьмох Д чотирьохстам шістдесяти восьми З чотирьохсот шістдесяти восьмох О чотирьохстами шістдесятьма восьмома М на чотирьохсот шістдесяти восьмох К (агов!) чотириста шістдесят вісім!
Речення — граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, яка становить окрему, відносно незалежну думку; це значеннєве, граматичне і інтонаційне ціле, що виражає якусь думку в відношенні її до дійсності..