Різдвяна історія, яку я хочу розповісти, сталася насправді. І хоча тут не йдеться про чари, але розповідається про справжнє різдвяне диво! В однієї маленької дівчинки з родини пішов тато. Новий рік зустрічали без нього. Мама, дідусь та бабуся подарували дівчинці подарунки, але вона не дуже їм раділа. Дівчинка сильно нудьгувала за батьком.
І ось настав святвечір, вечір народження немовляти Ісуса Христа. Дівчинка загадала Богові бажання, щоб тато повернувся додому. Вона розповіла про це мамі, але та відповіла, що людину не можна повернути просто так. Можна в магазині купити в подарунок ляльку або ляльковий будиночок, нові воланчики для бадмінтону. Але жива людина - не річ. Вона прийде тільки, якщо сама захоче.
Дівчинка розплакалася та заснула. Прокинулася вона пізно, засмучена. Мама почала її кликати вийти до іншої кімнати, де стояла прикрашена святкова ялинка. Дівчинка подумала, що їй знову дарують якусь річ, щоб втішити. Вона навіть не хотіла йти дивитися.
Але коли дівчинка вийшла в зали, то побачила свого тата! Він прийшов вранці, поки вона ще спала. Папа повернувся додому назовсім. Він приніс дочці солодощі на свято, але дівчинка раділа зовсім не їм, а тому, що тато знову вдома.
Ось такий різдвяний подарунок отримала одна бідна маленька дівчинка.
Ювiлей =о=о-о= 6б.7зв.3скл. пам'ять -о-=о= 6б.6зв.2скл.
Сяє над землею
Літає над ним
Я вже півгодини шукаю свій телефон, але ніяк не можу його знайти.
Він об*їхав пів-Англії поки дістався до місця призначення
Може знадобиться більше:
І сходило сонце, і місяць вставав, і гуси кричали на фоні заграв<span> (Л. Костенко).
</span><span>Заснули доли, і полонина в тиші спить (О. Олесь).
А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде
справжній тропічний дощ — густий, запашний і надзвичайно теплий (М.
Хвильовий).</span>
Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми (Ліна Костенко)
Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).
<span>Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький).
</span><span>
Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський).
</span><span>
Дощ нарешті припинився, і лагідне сонечко знову засяяло (А. Ступак).
</span>